У реформуванні різних галузей економіки країни освітянська сфера не стоїть осторонь змінюваних соціально-економічних і політичних умов. Причому ці концептуальні та організаційні зміни торкнулися як школи, так і вищих навчальних закладів. А специфіка роботи вихователя, вчителя, викладача передбачає управління іншими людьми: дітьми, учнями, студентами, слухачами, тому що вони потребують допомоги, а то й навчання в сфері організації своєї «навчальної» роботи задля формування надалі компетентностей для конкурування на ринку праці.