Українська мова в Україні є визначальним чинником формування кожної особистості та державотворення. Дитина починає опановувати мову від матері, оточення, а опановує системою мови й уміннями користуватися нею в різних сферах соціуму в школі, у вищій школі, упродовж усього життя. Значення української мови як навчального предмета, зокрема у вузі, випливає з її суспільних функцій. Вона є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, скарбницею культурних надбань нації, засобом єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту. Феномен мови полягає в тому, що вона ідентифікує кожну особистість і народ у колі інших народів, виражаючи історичні віхи життя, прагнення, зберігаючи досвід, звичаї, традиції, що формуються як вічні цінності та передаються від покоління до покоління як духовні, моральні, культурно-просвітницькі ідеали. Уміння набуваються через ґрунтовні знання предмета навчання. Сучасні науки, що вивчають мову та мовлення в різних аспектах (психологічному, аксіологічному, когнітивному, прагматичному) акцентують увагу на тому, що мовна картина світу людини – це відображення предметів навколишньої дійсності, якостей, процесів, зв’язків між ними в мовному коді людини.