Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Інновації у вищій медичній та фармацевтичній освіті України, 16-17 травня 2019 року

Розмір шрифту: 
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ГІГІЄНА У ФАРМАЦІЇ ТА ЕКОЛОГІЯ” В СУЧАСНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ
Ігор Сергета

Остання редакція: 2019-03-20

Аннотація


Вступ. Суттєві зміни у структурі освітніх програм та навчальних планів здобуття магістерського рівня вищої освіти освітньої кваліфікації “Магістр фармації” галузі знань 22 “Охорона здоров’я” спеціальності 226 “Фармація”, що відбулись останнім часом, обумовлюють нагальну потребу у здійсненні глибинної трансформації стратегії викладання двох основних предметів, які належать до профілактичної медицини, а саме навчальних дисциплін: “Основи екології” та “Гігієна у фармації”, які раніше викладались протягом навчання відповідно на першому (2 семестр) і третьому (5 семестр) курсах, та їх об’єднання в єдиний навчальний предмет “Гігієна у фармації та екологія” із перенесенням часу його викладання на другий курс (4 семестр) фармацевтичного факультету та певним зменшенням кількості навчальних годин.

Основна частина. Зрушення зазначеного змісту у вираженій мірі ускладнюють процес адекватної організації навчального процесу, передусім, внаслідок неповної та недостатньої готовності студентської молоді до ефективного засвоєння навчального матеріалу гігієнічного змісту в умовах відсутності необхідної підготовки з цілої низькі медико-теоретичних фундаментальних дисциплін, в першу чергу, з нормальної фізіології, анатомії людини, медичної біохімії, гістології і цитології, патофізіології, патоморфології тощо. Цей дисонанс є вельми суттєвим ще й внаслідок того, що навчальна дисципліна “Гігієна у фармації та екологія” має формувати науково-методичні основи розуміння значення профілактичної медицини та належної охорони навколишнього середовища і соціальних умов життя для збереження здоров’я різних категорій населення, вивчення сучасних основ загальної гігієни та екології людини, зокрема, гігієни аптечних закладів і фармацевтичних підприємств, глобальних і регіональних екологічних проблем довкілля, пов’язаних з виробництвом фармацевтичних препаратів та лікарських засобів, забезпеченням належних умов праці та дотриманням санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму у сучасних закладах охорони здоров’я і аптечних установах та на фармацевтичних підприємствах, розробленням і впровадженням заходів запобіжного характеру, спрямованих на зміцнення здоров’я та охорону довкілля.

Саме тому як головний предмет вивчення навчальної дисципліни “Гігієна у фармації та екологія” слід визначити здійснення гігієнічної оцінки впливу факторів виробничого середовища аптек і фармацевтичних підприємств та чинників навколишнього середовища і соціальних умов життя на здоров’я працівників і населення, обґрунтування профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я та охорону навколишнього середовища.

Разом з тим провідними завданнями навчальної дисципліни “Гігієна у фармації та екологія” є: забезпечення усвідомлення студентами цілеспрямованого пріоритету профілактичних заходів для зміцнення здоров’я як окремої людини, так і окремих колективів і, навіть, популяції загалом, оволодіння студентською молоддю знаннями та вміннями проведення адекватної сучасним вимогам санітарно-гігієнічної оцінки виробничого середовища аптечних закладів і фармацевтичних підприємств, а також еколого-гігієнічної оцінки стану довкілля, особливо за умов діяльності підприємств фармацевтичної промисловості, опанування практичними навичками організації ефективної оздоровчо-профілактичної роботи, які необхідні під час виконання професійних обов’язків працівниками фармацевтичної галузі.

Ще одним важливим чинником ефективної організації навчального процесу слід вважати обов’язкове набуття студентами інтегральних (здатності розв'язувати як типові, так і складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній фармацевтичній діяльності тощо), загальних (здатності діяти соціально відповідально та свідомо, застосовувати знання у практичних ситуація, забезпечувати прагнення до збереження довкілля тощо) та спеціальних (здатності брати участь у виробництві лікарських засобів, здійснювати вибір технологічного процесу із обґрунтуванням його особливостей та вибором відповідного обладнання згідно з вимогами Належної Виробничої Практики (GMP), здійснювати контроль якості лікарських засобів відповідно до положень Державної Фармакопеї України, визначати способи відбору проб для контролю лікарських засобів згідно із діючими вимогами та проводити їх сертифікацію, запобігати розповсюдженню фальсифікованих лікарських засобів тощо) компетентностей.

Саме тому під час організації навчального процесу, який здійснюється на кафедрі загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, поточний контроль знань студентів проводиться на кожному практичному занятті згідно із його конкретними цілями для визначення рівня сформованості окремих умінь та навичок, якості засвоєння навчального матеріалу на основі здійснення комплексної оцінки діяльності студентства, що включає у свою структуру контроль вхідного рівня знань, якості виконання практичної діяльності і рівня теоретичної підготовки, а також результати заключного контролю знань. Крім того, в ході проведення контролю навчальної діяльності студентів широко використовуються стандартизовані методи контролю знань, а саме: тестування, структуровані письмові роботи, контроль практичних навичок в умовах, максимально наближених до реальних умов, тощо.

Висновки.

  1. Як головний предмет вивчення навчальної дисципліни “Гігієна у фармації та екологія” слід визначити здійснення гігієнічної оцінки впливу факторів виробничого середовища аптек і фармацевтичних підприємств та чинників навколишнього середовища на здоров’я працівників і населення, обґрунтування профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я та охорону довкілля.
  2. Для оцінки рівня знань студентів найбільш значущими є поточні (контроль вхідного рівня знань, якості виконання практичної діяльності і рівня теоретичної підготовки, результати заключного контролю знань) та стандартизовані (тестування, структуровані письмові роботи, контроль практичних навичок в умовах, максимально наближених до реальних умов) методи контролю знань.