Кафедра ендокринології

Завідувач кафедри – доц. А. М. Урбанович

Науковий керівник – ас. Г. І. Суслик
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Актуальність.У структурі ендокринних захворювань провідне місце займає патологія щитовидної залози,серед якої аутоімунний тереоїдит (АІТ) посідає провідне місце.Зростання частоти цієї патології в різних регіонах України робить цю проблему актуальною,а діагностика та лікування АІТ досі залишаються дискусійними.
Мета: дослідити особливості клінічного перебігу та розробити принципи диференційованої терапії АІТзалежно від гормонально-імунологічного статусу.

Матеріали та методи. Було обстежено 35 жінок з АІТ,які були розподілені на чотири групи за типами метаболічного перебігу з відповідним призначенням диференційованого лікування: 1)імунний-використовувався препарат мелоксикам,2) перекисний-використовувався препарат цефасель,3)змішаний-призначено комбінацію мелоксикаму з цефаселем.Функцію щитоподібної залози було визначено за показниками гормонального статусу.

Результати.При обстеженні хворих було виявлено два ступені збільшення розмірів ЩЗ:зоб І ступеня(11 осіб),зоб ІІ ступеня(16 осіб), відсутність зобу - у 8 осіб. У 42,6% хворих відмічалась наявність вузлів у ЩЗ. За лабораторними показниками  еутиреоз було виявлено  у 14 осіб, гіпотиреоз – у 17 осіб і Хашітоксикоз – у 4 осіб. Більшість хворих(27)на АІТ з вузлоутворенням мали солітарний вузол, у останніх їх було декілька. У 26,3% хворих вузли були до 1 см в діаметрі, у 73,7%-більшими за величиною. Цитологічна картина біоптату: лімфоцити, плазматичні клітини, макрофаги, еритроцити, гістіоцити,групи проліферуючого фолікулярного епітелію.

Висновки.застосування в комплексній терапії АІТ препаратів імуномодулюючої, антиоксидантної та метаболічної дії дозволяє зменшити процес руйнування тиреоцитів, що гальмує розвиток та прогресування гіпотиреозу.