Стасишин Любов, Бандрівський Михайло

Неврологічні прояви хвороби Лайма

Кафедра неврології

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. С.І. Шкробот

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»

м. Тернопіль, Україна

Актуальність теми. Лайм-бореліоз є природно-осередковим трансмісивним інфекційним захворюванням, збудник якого — грамнегативні спірохети Borrelia burgdorferi. «Епідеміологічні показники захворюваності (зокрема в Україні, Білорусі, Польщі) зростають (в Україні лише за 2015 рік на бореліоз захворіли 3413 людей)». Хронічний бореліоз імітує клініку багатьох невролгічних захворювань, а тому вивчення перебігу  нейробореліозу є актуальним (В.С.Копча, О.О. Попович 2016; G. Stanek et al, 2012).

Мета. Удосконалення діагностики нейробореліозу.

Матеріали та методи. За період 2016-2017 було обстежено 22 хворих, яким було виставлено діагноз нейробореліозу, віком від 18 до 66 років (середній вік – 37,3 роки), з них молодого віку – 14 осіб (63,7%), середнього – 7 (31,8%), похилого віку – 1 (4,5 %);  чоловіків було 10 (45,5 %), жінок – 12 (54,5%). Використовували клініко-неврологічні, нейровізуальні (КТ, МРТ) методи, анкетування щодо укусів кліщів та консультації інфекціоніста. Для підтвердження діагнозу використовували методики ІФА та імуноблоту.

Результати дослідження. У 15 хворих (68,2%) в анамнезі були укуси кліщів, у інших 7 – дані про укус відсутні. В 3 з 15 осіб (20%) спостерігалась мігруюча еритема. При поступлені в неврологічний стаціонар хворим були виставлені наступні діагнози: у 9,1% пацієнтів – гострий розсіяний енцефаломієліт та ще у 9,1 % - хронічний розсіяний енцефаломієліт з ведучими больовим корінцевим синдромом та синдромом рухових розладів у вигляді парезів кінцівок. Ще 9,1% обстежених поступили в стаціонар з судомними нападами (після дообстеження діагноз було змінено на гострий серозний менінгіт). Краніальні нейропатії спостерігали у 22,75% пацієнтів (з них у 18,2% було встановлено діагноз невропатії лицевого нерва, а у 4,5% - невропатії відвідного нерва). Діагноз поліневритичного синдрому неуточненої етіології встановлено у 22,75% пацієнтів, серед останніх – полінейропатію рук і ніг спостерігали у 13,6%, а лише ніг – 9,1%. У двох пацієнтів було запідозрено енцефаліт з ураженням підкіркових структур у вигляді помірно вираженого акінетико-ригідного синдрому у поєднанні з двобічною пірамідною недостатністю. У одного - було запідозрено гостре порушення мозкового кровообігу у вертебрально базилярному басейні з наявністю окорухових порушень та пірамідної недостатності. Після дообстеження  діагноз було змінено на хронічний нейробореліоз ІІІ клінічна стадія, рецидивуюча краніонейропатія з ураженням правого окорухового нерва. Одній з пацієнток при поступленні діагностовано лицеву симпаталгію та цервікалгію. Двоє хворих (9,1%) поступали на лікування вже з підтвердженим діагнозом хвороби Лайма: у одного – полінейропатія кінцівок, в іншого – невропатія лицевого нерва.

Хворі були обстежені за допомогою блот-аналізу та ІФА та проконсультовані інфекціоністом. В результаті обстеження усім пацієнтам було виставлено діагноз Лайм-бореліозу.

Висновки. 1.Неврологічні прояви хвороби Лайма представлені різними клінічними формами, які потребують ретельної диференційної діагностики. 2. Серед обстежених пацієнтів у 22,7% виявлено ураження ЦНС, у 59,1% - периферичної нервової системи, у 18,2% - і периферичної, і центральної нервової системи. 3. Для своєчасної діагностики та ефективного лікування пацієнтам слід проводити не лише ретельний збір анамнезу, але й імунологічне обстеження (ІФА+імуноблот).