Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, "XXІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених", 23-25 квітня 2018 року

Розмір шрифту: 
Нейробореліоз. Проблеми діагностики.
Михайло Борисович Бандрівський

Остання редакція: 2018-04-01

Аннотація


Актуальність теми: Лайм-бореліоз (ЛБ) - це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яку спричинюють борелії комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. За даними епідеміологічних досліджень у США захворюваність складає 300 тис. випадків на рік, у Європі – 65 тис. випадків (Habalek Z, 2009). У Росії щорічно інфікується до 9 тис. хворих на ЛБ. У Польщі захворюваність складає 33,3 на 100 тис. (Paradowska-Stankiewicz І. et al., 2015). Неврологічні прояви ЛБ зустрічаються переважно в ІІ та ІІІ стадіях хвороби. В Україні до останніх років даних про захворюваність не було, проте за період з 2012-2014 рр. було зареєстровано більше 5 тис. випадків. Саме зростання захворюваності на ЛБ, різноманітність неврологічних проявів, перебіг нейробореліозу під «маскою» іншої неврологічної патології удосконалення методів діагностики і зумовлюють актуальність дослідження.

Мета: уточнення проявів ураження нервової системи у хворих на ЛБ.

Матеріали та методи: в умовах неврологічного відділення Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні у 2017 році обстежено 27 хворих з ЛБ віком від 16 до 70 років. Більшість пацієнтів (56,0 %) були молодого віку. З них чоловіків – 13 (48,2 %), жінок – 14 (51,8 %). Використовували клініко-неврологічне, нейровізуальне (КТ, МРТ) обстеження, анкетування щодо укусів кліщів та бореліозу, консультації інфекціоніста. Для підтвердження діагнозу використовували блот-аналіз та ІФА.

Результати дослідження: у 17 хворих в анамнезі наявні укуси кліщів. З них в 3 була профілактика антибіотиками. В 6 з 17 спостерігали мігруючу еритему. У 6 (22,2 %) хворих було ураження центральної нервової системи (ЦНС) у вигляді серозного менінгіту та менінгоенцефліту з акінетико-ригідним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю та генералізованими судомними нападами. У 16 (59,3 %) хворих було ураження периферичної нервової системи (ПНС) у вигляді нейропатії краніальних нервів (відвідного – 7,4 %, лицевого – 22,2 %, лицевого двобічно – 7,4 %, окорухового – 7,4 %), периферичних нервів рук і ніг з розладами чутливості за поліневритичним типом та больовим синдромом (14,9 %). У 5 (18,5 %) хворих було поєднання ураження ЦНС та ПНС у вигляді гострого (7,4 %) та хронічного (11,1 %) енфефаломієліту з ураженням спинного мозку, корінців та периферичних нервів (мієлополірадикулоневриту) та руховими розладами у вигляді геміпарезу, тетрапарезу, змішаного парапарезу та чутливих розладів за провідниковим та  периферичним поліневритичним типом.  Слід зауважити, що у 18 % пацієнтів попередньо було виставлено інші діагнози (розсіяний склероз, інсульт у стовбур мозку, інтоксикаційні полінейропатії, вірусного енцефаліту та менінгіту).

Висновки. 1. ЛБ проявляється у вигляді ураження ЦНС і ПНС у різних клінічних формах, а тому потребує в клінічній практиці ретельної диференціальної діагностики.

2. Для уточнення характеру ураження пацієнтам з підозрою на ЛБ слід проводити блот-аналіз та ІФА для діагностики та консультувати пацієнтів в інфекціоніста для призначення адекватного лікування.