Поєднання захворювань, що посідають перші місця серед причин втрати працездатності та смертності в Україні та світі, а саме кардіоваскулярної патології та ХОЗЛ, становить суттєву проблему в курації пацієнтів.

В даний час широко обговорюється і використовується поняття «якість життя», як реальна можливість кількісно і якісно оцінити функціональні можливості людини в його повсякденному житті, і встановити здатність пацієнта адаптуватися до проявів хвороби, оцінити ефективність лікування.

Мета роботи: Дослідити якість життя пацієнтів з різним перебігом ХОЗЛ та при поєднанні з серцево-судинною патологією

Матеріали і методи. Обстежено 56 пацієнтів з ХОЗЛ, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ДСП КНП «ТМКЛ №2». Всі обстежені пацієнти за ступенем тяжкості бронхіальної обструкції відносились до GOLD 2 та GOLD 3 (наказ МОЗ України №555 від 27.06.2013 р.). Середній вік пацієнтів склав 58,0±1,1 роки. Чоловіків було 41 (73.2 %) та 15 (26,8%) жінок. Серед 37 пацієнтів, у яких ХОЗЛ перебігала в поєднанні з кардіоваскулярною патологією (КВП) 21 (56,8 %) пацієнт мав діагностовану ІХС та 16 (43,2 %) – гіпертонічну хворобу.

Вивчення ФЗД з характеристикою показників ФЖЄЛ, ОФВ1, індекс Тіфно (ОФВ1/ФЖЄЛ) здійснювалось на апараті “СПІРОКОМ” (Україна). Зворотність бронхообструкції оцінювали за допомогою фармакологічної проби із 400 мкг сальбутамолу. Критеріями включення в дослідження були наступними: пацієнти з встановленим діагнозом ХОЗЛ, ОФВ1/ФЖЕЛ <70%, приріст ОФВ1 < 12% (і ≤200 мл) порівняно з вихідним значенням після інгаляції 400 мкг сальбутамолу

ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальників SF-36, «St. George's Respiratory Questionnaire for COPD» (SGRQ-C) та тесту оцінки ХОЗЛ (САТ).

Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою комп’ютерних пакетів “STATISTICA” StatSoft Inc. та Excel XP для Windows на персональному комп’ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення.

Результати: Наявність супутньої кардіоваскулярної патології погіршувала ЯЖ хворих на ХОЗЛ за всіма шкалами опитувальника SF-36, що відображують фізичний стан пацієнта, а саме — фізичну активність, роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності, інтенсивність болю, загальний стан здоров’я, життєву активність

Аналіз опитувальників САТ і SGRQ-C в залежності від тяжкості ХОЗЛ в комбінації з ІХС виявив погіршення ЯЖ з наростанням тяжкості ХОЗЛ. Виявлено статистично достовірні відмінності за шкалою САТ та 4 основними шкалами опитувальника SGRQ-C між ХОЗЛ ІІ стадії в поєднанні з ІХС та відповідно ХОЗЛ ІІІ і ІV з ІХС, що вказує на значне поглиблення тяжкості захворювання коморбідним станом. Аналіз кореляційних зв’язків між шкалами опитувальника SGRQ-C та основними показниками функції зовнішнього дихання (ФЗД), виявив негативний зв’язок, по відношенню до ОФВ1: до шкали «симптоми» r=-0,27; шкали «фізична активність» r=-0,24; шкали «функціональна активність» r=-0,36. У пацієнтів зі значним порушенням ФЗД пропорційно збільшується вплив хвороби, з тенденцією на обтяження при коморбідному стані.

Висновки: 1. При ХОЗЛ, асоційованого з супутніми серцево-судинними захворюваннями, відзначаються більш низькі показники якості життя в порівнянні з хворими без супутніх захворювань. Такі дані можуть вносити певні корективи у перебіг захворювання, ефективність лікування та реабілітаційних заходів у хворих з поєднаним перебігом ХОЗЛ та КВП, що слід враховувати при веденні даної категорії хворих.

2. Параметри ЯЖ, отримані за допомогою загального опитувальника SF-36 та спеціалізованого опитувальника SGRQ, слід використовувати як критерії оцінки стану хворих ХОЗЛ і ефективності проведених лікувально-реабілітаційних заходів.