На сьогоднішній день репродуктивне здоров’я жінки є актуальною проблемою акушерства, гінекології та репродуктології. Лейоміома матки (ЛМ) – гормонозалежна доброякісна пухлина  міометрія. Частота виникнення даної патології у структурі гінекологічних захворювань коливається в межах 20-50% у жінок репродуктивного віку. Як відомо ЛМ приводить до ряду ускладнень: зниження репродуктивної функції та безпліддя. Основну роль у їх виникненні відіграють механічні фактори (деформація порожнини матки, аномальні скорочення міометрія), що призводить до порушення транспорту гамет, порушення імплантації ембріона, мимовільних викиднів, передчасних пологів.

Мета дослідження. Оцінка впливу лейоміоми матки на результати допоміжних репродуктивних технологій у жінок з безпліддям.

Матеріали та методи. Нами було обстежено 46 жінок, які проходили лікування безпліддя шляхом використання ДРТ. Вибірку було розділено на 2 групи. Досліджувана група (24 жінки) – пацієнтки з ЛМ, 2 група (22 жінки) – контрольна.

Результати досліджень.  У досліджуваній групі вагітність наступила у 18 жінок, підтверджено на УЗД наявністю плідного яйця в порожнині матки. У 5 жінок відбулись ранні мимовільні викидні. Дві вагітності завершились передчасними пологами. У контрольній групі вагітність наступила у 19 жінок,  у 2 жінок – викидні в І триместрі вагітності. Усі вагітності завершились терміновими пологами.

Висновки. Міоматозні вузли знижують частоту позитивних результатів екстракорпорального запліднення та підвищують частоту самовільних викиднів та передчасних пологів. Причинами можуть бути порушення маткового кровотоку, зменшення кровопостачання ендометрію, дисторсія порожнини матки, швидкий ріст ЛМ під час вагітності. Таким чином, лікування лейоміоми матки потребує вибору оптимальної тактики (враховуючи розміри, кількість та особливості розташування міоматозних вузлів) у жінок з нереалізованим репродуктивним потенціалом, включаючи хірургічні втручання – консервативну міомектомію (гістерорезектоскопію, лапараскопію, лапаротомію) до здійснення програм ДРТ.