Захисні та інші властивості шкіри людини певною мірою залежать від впливу сильних зовнішніх чинників. Проте частіше ці чинники не є інтенсивними, але їх вплив може бути регулярним. Типовим прикладом такого впливу є низькі температури, що впливають на недостатньо захищену одягом шкіру в зимовий період.

Мета роботи. Враховуючи не до кінця вивчений вплив короткотривалого охолодження шкіри на її функції, нами проведено визначення функціональних показників шкіри студентів медичного університету в теплий та холодний період року.

Результати. Виявлення сезонної особливості жирності, еластичності, вологості шкіри проводились за допомогою аналізаторів АРМ-100 та VISIA в 40 практично здорових студентів ІФНМУ віком 18-22 роки. Визначення проводили на шкірі обличчя, тильної поверхні кисті і спини (міжлопаткова ділянка) на початку осіннього періоду (вересень) та в зимовий період (січень).

Встановлено, що у 47% обстежених в ділянці чола в зимовий період спостерігається знижена жирність шкіри (25-27 од.) на противагу нормальним чи підвищеним показникам в осінній період (60-62 од.); показники вологості шкіри цієї зони нормальні або знижені (36-40 од.) взимку та підвищені (53-55 од.) осінню. Не встановлено сезонної відмінності показників еластичності (48-54 од.). При обстеженні шкіри кистей при нормальних показниках еластичності шкіри у більшості студентів (84%) в осінній період (52-58 од.) спостерігаються звичайні рівні саловиділення (30-31 од.) та низькі зимою (24-28 од.);  показники вологості шкіри нормальні або знижені частіше в зимовий період (34-40 од.). Контрольні показники жирності (50-54 од.), еластичності (50-56 од.)  та вологості (61-67 од.) шкіри спини в зимовий період істотно не відрізнялись від таких в осінній період.

Висновки. Враховуючи відмінність показників продукції шкірного сала та поту відкритих ділянок шкіри в більшості обстежених студентів в теплу та холодну пори року, можна припустити, що найбільш ймовірно ці зміни функціонального стану шкіри пов’язані із частим переохолодженням шкіри цих ділянок.