Сучасне українське суспільство характеризується не лише змінами в економіці, активізацією політичних процесів, а й реформуванням соціальної сфери, важливим елементом якої є охорона здоров’я. Система охорони здоров’я в Україні залишається недостатньо визначеною проекцією. Тому важливим є реформування, а фактично створення нової системи охорони здоров’я, яка б посідала провідне місце серед основних пріоритетів державної політики. Актуальність організаційних перетворень в системі охорони здоров’я України, невирішеність цього питання, особливо на селі, зумовила проведення нашого дослідження стосовно поліпшення організації екстреної медичної допомоги сільському населенню.

Мета дослідження. Обґрунтувати шляхи поліпшення організації екстреної медичної допомоги сільському населенню.

Об’єктом наукового дослідження є система організації екстреної медичної допомоги населенню Тернопільської області .

Предмет дослідження: здоров’я населення Тернопільської області, організація екстреної медичної допомоги.

Методи дослідження: статистичний – для встановлення обсягу, динаміки, структури, обумовленості екстреної медичної допомоги та її зв’язків з діяльністю медичної мережі; експертних оцінок – для визначення ролі лікаря загальної практики – сімейної медицини в наданні екстреної медичної допомоги.

Результати. В період 2010-2016 рр. число викликів екстреної медичної допомоги поступово, але неухильно наростало, так у 2016 р. було на 29,1% більше, в порівнянні з 2000 р. В адміністративних сільських районах число викликів екстреної медичної допомоги за досліджуваний період зросло на 31,3 %. В області тенденція викликів екстреної медичної допомоги має сильний і достовірний зв’язок із чотирма причинами – раптовими захворюваннями, нещасними випадками і травмами, необґрунтованими викликами та іншими хворобами.

Вивчено взаємозв’язки екстреної медичної допомоги з іншими показниками діяльності медичної мережі. Встановлено наявність зв’язку середньої сили між забезпеченістю служб екстреної медичної допомоги медичними кадрами і частотою викликів екстреної допомоги. Інші показники (забезпеченість медичними кадрами загалом, в тому числі сімейними лікарями, забезпеченість ліжками і рівень госпіталізації населення, захворюваність населення, відвідуваність амбулаторно – поліклінічних закладів) з частотою звертання населення за екстреною допомогою зв’язку не мали. Отже, спостерігаємо суттєву неузгодженість в роботі різних функціональних підрозділів системи медичної допомоги.

Висновки:

1. В період 2010-2016 р. спостерігалось зростання частоти звертань мешканців Тернопільської області за екстреною медичною допомогою з 223,8 до 288,9 на 1000 нас., що становить 29,1 %.

2. Протягом досліджуваного періоду жителі міст в 1,3 - 1,6 разів частіше звертались за допомогою до екстреної медичної допомоги в порівнянні із жителями адміністративних сільських районів.

3. На рівень звертальності населення за екстреною медичною допомогою впливає: забезпеченість цієї служби медичними кадрами, низький рівень інформованості та низька санітарна просвіта жителів села та низька готовність суспільства «пильнувати своє здоров'я».

4. Великий діапазон звертальності за екстреною медичною допомогою, відсутність зв’язку між діяльністю екстреної медичної допомоги та іншими підрозділами медичної мережі свідчить про проблеми в організації системи медичної допомоги загалом і екстреної медичної допомоги зокрема, та необхідність поглибленого вивчення шляхів вирішення цих проблем.