Актуальність: У структурі материнської смертності на частку інфекційної патології припадає 13–15 %. За даними літератури лише у 35–40 % вагітних був констатований нормоценоз піхви. Залежно від складу мікрофлори вагітної жінки (нормоценоз або стан дисбіозу) та функціонального стану фетоплацентарної системи відбувається формування мікрофлори новонародженого (колонізація представниками нормальної мікрофлори або умовно­патогенними мікроорганізмами (УПМ)) і становлення його імунної системи. Вивчення цього питання тільки починається, однак існуючі відомості вже дозволяють вважати найважливішим завданням нормалізацію мікрофлори у вагітних жінок для профілактики анте-­ та постнатальних інфекцій.                                                                                   Мета: Проаналізувати мікробіоценоз шкіри молочних залоз та слизової оболонки піхви у здорових вагітних жінок, провівши морфологічну, тинкторіальну та культуральну ідентифікацію виділених мікроорганізмів і визначивши їхню видову належність.    Матеріали і методи дослідження: : Під нашим спостереженням були 15 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Обстеження вагітних проводили на базі ТОКПЦ «Мати і дитина» у декілька етапів. У перший день стерильними тампонами, попередньо змоченими у фізіологічному розчині, робили змиви зі шкіри молочних залоз та заднього склепіння слизової оболонки піхви. Матеріал забирали, прокручуючи всіма сторонами ватного тампона. Після цього тампони поміщали у стерильні пробірки і доставляли у лабораторію. Час, від взяття матеріалу дослідження до проведення посівів, становив 20-30хв. .Посіви проводили на чашках Петрі зі стерильними середовищами: ЖСА, кров’яний МПА(для виявлення кокоподібних мікроорганізмів), Ендо(ентеробактерій), Сабуро(грибів роду Candida), тіогліколеве середовище (анаеробних мікроогранізмів). Кожну із них маркером відповідно позначали. Посіви на середовища проводили тампонами: спочатку торкаючись біля одного краю чашки Петрі, далі -  прокручуючи всіма сторонами,а потім простерилізованою бактеріологічною петлею продовжували посів перпендикулярно до посіву тампоном. Середовища поміщали у термостат на 18-48год при оптимальній температурі. Після інкубації у термостаті оцінювали ріст мікроорганізмів на середовищах, зокрема їх форму, колір, величину колоній, характер поверхні і краї. Далі робили мазки з колоній певного виду, фарбували за методом Грама і мікроскопували їх.                                                                                Результати: Згідно із результатами бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження у 15 жінок із фізіологічним перебігом вагітності виявлено:                                                1) на шкірі молочних залоз наявність: E. сoli, фузобактерій, грампозитивних неспороносних бацил, M. roseus, Streptococcus spp., лактозонегативних ентеробактерій у 7% обстежених; лактобацил, St. haemolyticus у 13%; St. saprophyticus у 20%; коринебактерій у 27%; клостридій,тетракоків,Bacillus spp. у 33% відповідно; M. luteus у 40%; пептострептококів, St.epidermidis, M. lylae у 47%; бактероїдів-60%;                                 2) у мазках із піхви наявність: St. hominis, стрептококів, грампозитивних неспороносних бацил, St. haemolyticus у 7%; стрептобацил, Streptococcus spp.,M. lylae у 13%; тетракоків, Candida, E.сoli, St. saprophyticus, лактозонегативних ентеробактерій у 20%; M. luteus у 33%; паличок Додерлейна, коринебактерій, St. epidermidis, Bacillus spp. у 40%; клостридій, бактероїдів, ентерококів у 47%; лактобацил у 73% обстежених жінок. Кількісний склад нормальної мікрофлори шкіри молочних залоз та піхви у вагітних контрольної групи був в межах норми.                                                                          Висновки: Для переважної більшості жінок з фізіологічним перебігом вагітності характерним є нормоценоз піхви та шкіри молочних залоз. У 20% обстежених пацієнток виявили проміжний варіант мікробіоценозу піхви та шкіри молочних залоз, який характеризувався умовно-патогенною та грибковою флорою. Таким чином, при виявленні порушень мікробіоти піхви та шкіри молочних залоз важливо проводити санацію цих біотопів та корекцію мікроекології, оскільки у пологах плід уперше стикається з материнською мікрофлорою, що колонізує шкірний покрив та слизові оболонки новонародженого .