Актуальність: Прееклампсія є проявом синдрому системної запальної відповіді на тлі оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції, тромбофілії, порушення метаболічного гомеостазу та нормального мікробіоценозу.

Мета: вивчити стан та  проаналізувати мікроекології піхви та шкіри молочної залози у жінок, вагітність яких перебігала на тлі прееклампсії, провівши морфологічну, тинкторіальну та культуральну ідентифікацію виділених мікроорганізмів і визначивши їхню видову належність.

Матеріали і методи дослідження: Під нашим спостереженням були 25 вагітних із прееклампсією (основна група) та 15 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Прееклампсія легкого ступеня діагностована у 15 (60%) обстежених, середньої тяжкості  - у 10 (40%). Класифікацію прееклампсії у вагітних проводили згідно МКХ 10-го перегляду (1995), наказу МОЗ України від 31.12.2004 р. № 676.

Обстеження вагітних проводили на базі ТОКПЦ «Мати і дитина» у декілька етапів.У перший день стерильними тампонами, попередньо змоченими у фізіологічному розчині, робили змиви зі шкіри молочних залоз та заднього склепіння слизової оболонки піхви. Після цього тампони поміщали у стерильні пробірки і доставляли у лабораторію. Посіви проводили на чашках Петрі зі стерильними середовищами: ЖСА, кров’яний МПА(для виявлення кокоподібних мікроорганізмів), Ендо(ентеробактерій), Сабуро(грибів роду Candida), тіогліколеве середовище (анаеробних мікроогранізмів). Середовища поміщали у термостат на 18-48год при оптимальній температурі. Після інкубації у термостаті оцінювали ріст мікроорганізмів на середовищах, зокрема їх форму, колір, величину колоній, характер поверхні і краї. Далі робили мазки з колоній певного виду, фарбували за методом Грама і мікроскопували їх.

Результати: За результатами комплексного дослідження у 15 пацієнток із контрольної групи (вагітних із фізіологічним перебігом вагітності) виявлено:

1) на шкірі молочних залоз: E. сoli, фузобактерій, грампозитивних неспороносних бацил, M. roseus, Streptococcus spp., лактозонегативних ентеробактерій у 7% обстежених; лактобацил, St. haemolyticus у 13%; St. saprophyticus у 20%; коринебактерій у 27%; клостридій, тетракоків, Bacillus spp. у 33% відповідно; M. luteus у 40%;пептострептококів, St.epidermidis, M. lylae у 47%; бактероїдів-60%.

2) у посівах із піхви: St. hominis, стрептококів, грампозитивних неспороносних бацил, St. haemolyticus у 7%; стрептобацил, Streptococcus spp.,M. lylae у 13%; тетракоків, Candida, E.сoli, St. saprophyticus, лактозонегативних ентеробактерій у 20%; M. luteus у 33%; паличок Додерлейна, коринебактерій, St. epidermidis, Bacillus spp. у 40%; клостридій, бактероїдів, ентерококів у 47%; лактобацил у 73% обстежених жінок.

У 15 вагітних основної групи із преекламсією легкого ступеня виявлено:

1) на шкірі молочних залоз : Саndida у 7%; M. lylae та бета-гемолітичних стрептококів у  13%; Corynebakterium,  St. saprophyticus  у 20%; St.aureus у 27%; Bacillus spp. та St.epidermidis у 33%; M. luteus, St. haemolyticus у 87% обстежених.

2) у посівах із піхви: St. epidermidis, M. lylae  у 7%; Streptococcus spp., M. luteus, лактозонегативні ентерококи у 13%,  E. Coli, St. aureus у 27%; St. haemolyticus, Enterococcus у 33%; Candida у 47%; Corynebakterium у 57%; Bacillus spp у 60% обстежених пацієнток.

У 10 вагітних основної групи із преекламсією середнього ступеня виявлено:

1) на шкірі молочних залоз : Streptococcus spp., Bacillus spp. у 20%; Moraxella catarrhalis у 27%; St.epidermidis у 33%; St.aureus, Corynebakterium у 40%; St. haemolyticus у 67%, M. luteus у 73%.

2) у посівах із піхви: Corynebakterium, Pr.vulgaris у 20%; лактозонегативні ентерококи, E. Coli  у 27%; Саndida, St. aureus 33%; Enterococcus і Bacillus spp у 47%, St. haemolyticus у 73% обстежених пацієнток.

Кількісний склад нормальної мікрофлори шкіри молочних залоз та піхви у вагітних контрольної групи був в межах норми. Кількісний склад нормальної мікрофлори шкіри молочних залоз та піхви у вагітних основної групи знижувався, з′являлися представники умовно-патогенної та патогенної флори.

Висновки: на шкірі молочних залоз контрольної групи жінок виявлені представники нормальної мікрофлори – сапрофітні грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми,що співпадає з даними літератури. У вагітних жінок із прееклампсією легкого ступеня спостерігається збільшення кількості St. haemolyticus із 13% до 87%, поява представників патогенної флори – St. aureus (у 27% обстежених). У пацієнток з прееклампсією середнього ступеня зростає кількість виявленого St. aureus (40%).

При дослідженні мікробіоценозів слизової піхви в обстежених вагітних із преекламсією у порівнянні з контрольною групою виявлено різке зменшення молочно-кислих бактерій(паличок Додерлейна, лактобацил) та збільшення частоти висівання кокової флори (St. haemolyticus, St. aureus, Саndida, E. Coli).

У вагітних з прееклампсією виявлено порушення мікробіоценозу піхви, шкіри молочної залози, ступінь зміни якого корелювали із ступенем тяжкості прееклампсії. Аналіз індивідуальних варіантів мікробіоти у обстежених основної групи показав, що перед пологами виникає дестабілізація мікробної екосистеми, що на нашу думку пов'язано з змінами в імунній системи під час вагітності і при певній акушерській патології, такій як прееклампсія.