Хвороба Лайма, або системний кліщовий бореліоз – трансмісивне полісистемне захворювання, що стало досить поширеним за останнє десятиріччя у зв’язку із значним розповсюдженням іксодових кліщів. Однак, попри чимале зацікавлення до даної нозології, більшість праць зосереджені на вивченні клінічних особливостей її перебігу та лабораторній діагностиці, а меншою мірою –  гістоморфологічних проявів кліщового бореліозу як в клініці, так і в експерименті.

Мета дослідження – проаналізувати дані наукової літератури з визначенням основних морфологічних критеріїв хвороби Лайма на сучасному етапі досліджень.

Відомо про стадійність розвитку проявів бореліозу. Зокрема, перший етап – поява кільцеподібної еритеми, другий – неврологічні та кардіальні ускладнення, третій – пізніх органних уражень, що супроводжуються артритами. Результати досліджень S. Bartold et al. (2006), P. Duray et al. (2005) свідчать, що морфологічною основою цих проявів є запальні порушення, і інфільтрати, що представлені лімфоцитами, плазматичними клітинами, макрофагами та тучними клітинами знаходять в шкірі, підшкірній клітковині, лімфатичних вузлах, селезінці, печінці, міокарді, мозку, вегетативних гангліях, периферичних нервах. В суглобах спостерігають продуктивний синовіїт, депозити фібрину, лаброцити, агрегації лімфоцитів та плазмоцитів. На ділянках ушкоджень знаходять явища васкуліту. Експериментально доведено, що уражаються, як крупні, так і дрібні судини, а також можлива поява периваскулярних лімфоцитарних інфільтратів в сечовому міхурі, нирках, легенях.

Отож, багатогранність морфологічної картини Лайм-бореліозу показує необхідність систематизації гістологічних критеріїв даного захворювання, що може стати предметом подальших експериментальних досліджень.