На сьогодні патогенез геліометеотропних реакцій вивчений недостатньо. Окремі автори визначають їх як клінічні синдроми дезадаптації, тобто метеоневрози дезадаптаційного походження. Основними патогенетичними ланками патогенезу є включення в патологічний процес автономної та центральної неровової систем.

Метою нашої роботи було вивчити поведінкові реакції в щурів за різних типів медико-метеорологічної ситуації.

Матеріали і методи. Досліди виконано на білих безпорідних щурах віком 4-5 місяців у осінньо-зимовий і ранній весняний період. Тестували по 20 тварин різної статі методом «відкрите поле». Щурі перебували на освітленій арені діаметром 160 см протягом 10 хвилин. У тварин досліджували горизонтальну і вертикальну рухову активність, число пчихань, грумінгу, дефекацій, латентний період виходу з першого квадрату. За результатами тестування визначали особин з різною руховою активністю, тварин з різною емоційністю, щурів з неврозами дослідницької поведінки  і емоційної сфери. Для обрахунку отриманих результатів використовували формулу М±33,3 %. Усі дослідження проводили за І, ІІ і ІІІ типів медико-метеорологічної ситуації. Обрахунки проводили за t критерієм Стьюдента.

Результати: Відмічено збільшення кількості реакцій грумінга за ІІ типу медико-метеорологічної ситуації порівняно з І на 101 % (P<0,02) і з ІІІ на 122 % (P<0,05), збільшення кількості болюсів за ІІІ типу медико-метеорологічної ситуації порівняно з І на 92 % (P<0,02). У щурів-самок за ІІ типу медико-метеорологічної ситуації збільшена рухова активність (кількість пересічених горизонтальних квадратів, кількість вертикальних стійок, вихід у центр поля) порівняно з І типом медико-метеорологічної ситуації відповідно на 222 % (P<0,001), 564 % (P<0,001), 1367 % (P<0,001) і з ІІІ – на 99 % (P<0,01), 171 % (P<0,01), 633 % (P<0,001).

Висновки: Зміна медико-метеорологічної ситуації незначно впливає на поведінкові реакції щурів-самців (за ІІ і ІІІ типів медико-метеорологічної ситуації у них зростає тривожність, яка має різні механізми розвитку), самиці найбільше адаптовані до ІІ типу медико-метеорологічної ситуації (висока рухова активність, низька тривожність).

- Виявлено статеву різницю загальної рухової активності при зміні медико-метеорологічної ситуації: серед щурів-самців за І і ІІІ типів медико-метеорологічної ситуації спостерігається переважно низька активність, за ІІ – середня, серед щурів-самиць за всіх типів медико-метеорологічної ситуації переважає середня активність.

- Найбільша емоційність проявляється у тварин-самців за І типу медико-метеорологічної ситуації. За всіх типів медико-метеорологічної ситуації щурі мають не чітко визначену емоційність.

- Зареєстровано статеву реактивність у адаптації до медико-метеорологічних ситуацій у виникненні неврозів.

-. За І і ІІІ типів медико-метеорологічної ситуації всі показники загальної рухової активності взаємозалежні. Найбільше виражена тривожність у тварин-самців за ІІІ типу медико-метеорологічної ситуації, за ІІ типу медико-метеорологічної ситуації результати вказують на меншу тривожність у пристосуванні до нових умов середовища.

- У самиць пристосування до нових умов середовища відбувається за менших змін нервової діяльності, порівняно із самцями, особливо за ІІ типу медико-метеорологічної ситуації. За ІІІ типу медико-метеорологічної ситуації тварини мають збережену рухову активність.