Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, "XXІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених", 23-25 квітня 2018 року

Розмір шрифту: 
Про значення математизації морфологічних досліджень
Ілона Віталіївна Пукач

Остання редакція: 2018-03-27

Аннотація


Пукач Ілона, Токарук Надія, Панчук Нестор

Кафедра анатомії людини, кафедра статистики і вищої математики*

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника*

Наукові керівники: зав. каф., д-р мед. наук, проф. О. Г. Попадинець і доц. О. М. Юрах (кафедра анатомії людини); зав. каф. статистики і вищої математики, доц. М. М. Осипчук*.

м. Івано-Франківськ, Україна

Актуальність.

Друга половина XX століття характеризується математизацією морфологічних досліджень, яка розвивалася в двох напрямках: 1) удосконалення методів морфометрії на органному,тканинному і клітинному рівнях організації; 2) пошук найбільш адекватних методів варіаційної статистики. Ці дослідження дозволили отримати не тільки об'єктивні метричні характеристики, але й слугували інструментом для отримання наукової новизни. Встановлено, що морфометрія клітин перехідного епітелію (ПЕ) сечового міхура (СМ) не проводилася. Не використовувалися також методи багатовимірної статистики, зокрема кластерний аналіз.

Мета: зацікавити студентів-науковців і молодих вчених до використання морфометрії та кластерного аналізу на прикладі дослідження клітин ПЕ СМ щурів.

Матеріали і методи: використано 10 тварин; гістологічні зрізи забарвлювали H&E; ультраструктурне дослідження робили за загальноприйнятою методикою; морфометрію проводили в ImageJ; статистику здійснювали в програмному середовищі R.

Результати дослідження.

Встановлено, що значиму різницю між клітинами різних шарів ПЕ СМ мають тільки такі ознаки як площа уротеліоцитів та їхніх ядер і ядерно-цитоплазматичне відношення (ЯЦВ).

За коефіцієнтом варіації серед клітин проміжного шару ПЕ СМ виявлено високу мінливість ЯЦВ. Кластерним аналізом у клітинному складі ПЕ встановлено наявність 4 кластерів. Визначені ультраструктурні характеристики уротеліоцитів кожного з кластерів. Проведений порівняльний аналіз дендрограм при різних метриках і різних ієрархічних методах кластеризації.

Висновки: 1) коректними метричними ознаками для клітин ПЕ СМ є площа профільного поля уротеліоцитів та їхніх ядер; 2) кластерний аналіз дає можливість отримати нові результати щодо кількості кластерів (груп) клітин ПЕ; 3) універсальним з ієрархічних методів кластеризації є метод Варда, а з метрик – евклідова; 4) як альтернативу можна використовувати метод повного зв’язку, а з метрик – манхеттенську і Чєбишева.