Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, "XXІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених", 23-25 квітня 2018 року

Розмір шрифту: 
РОЛЬ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ В КЛІНІЦІ НАСЛІДКІВ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
Оксана Юріївна Асінович, Арсен Олександрович Доленга

Остання редакція: 2018-03-27

Аннотація


Проведено оцінку ролі супутньої патології в клініці наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ). Проаналізовано медичні карти 367 пацієнтів з ЧМТ різної тяжкості та катамнезу. У 87 пацієнтів (23,7 %) діагностовано супутню патологію, з них: гіпертонічну хворобу – у 56 (64,4 %), ішемічну хворобу серця – у 8 (9,2 %), кардіоміопатію – у 2 (2,3 %), хронічне обструктивне захворювання легень – у 5 (5,7 %), бронхіальну астму – у 2 (2,3 %), гастроентерологічну патологію – у 11 (12,6 %), хронічний пієлонефрит – у 3 (3,5 %). Середній вік групи з супутньою патологією – (45,82±0,96) років, жінок було 12 (13,79 %), чоловіків – 75 (86,21 %).

У групі з ЛЧМТ в анамнезі частка пацієнтів з супутньою патологією – 4,04 %, з СТЧМТ – 38,98 %, з ТЧМТ – 24,67 %. Домінуючою супутнім захворюванням у всіх групах була гіпертонічна хвороба (ЛЧМТ – 75,0 %, СТЧМТ – 54,35 %, ТЧМТ – 75,67 %).

Неврологічний дефіцит за шкалою NOS-TBI у пацієнтів з супутньою патологією у (2,82±0,18) бала достовірно (р=0,17) не відрізнявся від результату групи без супутньої патології – (3,26±0,17) бала.

Когнітивний дефіцит за МоСА-тестом у групі з супутньою патологією – (21,19±0,34) бала, достовірно (р=0,35) не відрізнявся від показника загальної вибірки та групи без супутньої патології – (21,69±0,26) бала (р=0,32). Когнітивне зниження діагностували у 95,4 % пацієнтів з супутньою соматичною патологією, проти 88,0 % в загальній вибірці (р=0,06) та у 85,7 % (р=0,015) – без супутньої патології. За наявності супутньої патології достовірно (р=0,002) більша частка пацієнтів продемонструвала когнітивне зниження рівня деменції – 26,4 %, проти 12,8 %.

У групі з супутньою соматичною патологією тривожність та депресія (за HADS) були на субклінічному рівні – (9,67±0,29) бала та (8,05±0,28) бала, відповідно. Достовірної різниці з результатами групи без супутньої патології – (9,28±0,19) бала (тривожність) й (8,53±0,24) бала (депресія) – встановлено не було (р=0,23). Субклінічний рівень тривожності мали 30 (34,48 %) пацієнтів, клінічний – 40 (45,98 %). Субклінічний рівень депресії діагностовано у 33 (37,93 %) пацієнтів, клінічний – у 23 (26,44 %).