Встановлено найбільш типові прояви побічних реакцій (ПР) при застосуванні антибактеріальних препаратів (АП) у закладах охорони здоров’я Тернопільської області у порівняльному аспекті (2012 р. та
2017 р.). Частка ПР АП серед усіх зареєстрованих ПР лікарських засобів – 20,0 % (2012 р.) і 23,4 % (2017 р.). На 1-му місці за частотою були алергічні прояви – відповідно 56,8 і 65,1 %. Порівняно з 2014 р. наросла кількість тяжких алергічних реакцій: анафілактичного шоку – 0,9 і 4,6 % (збільшення у 5 разів), проявів ангіоневротичного набряку (набряк повік, губ, обличчя, язика, гортані із утрудненим диханням, осиплість голосу внаслідок набряку голосових зв’язок) – 1,9 та 11,9 % (зростання у 6 разів). Задишка, зниження артеріального тиску спостерігались у 5,8 і 5,5 % випадків. Найчастішими були шкірні прояви алергії – 58,2 і 46,8 %: плямисто-еритематозна, папульозна  висипка, кропив’янка – 42,3 і 39,5 % від усіх шкірних ПР, які у 30,8 і 22,9 % випадків супроводжувались свербінням. У переважаючій більшості випадків алергічних реакцій (89,1 і 97,7 %) проводилась медикаментозна корекція ПР, що суттєво підвищувало вартість лікування пацієнтів.  На 2-му місці за частотою були порушення з боку ШКТ, що здебільшого спостерігались при застосуванні АП всередину: нудота (10,5 і 12,8 %), блювання – (5,6 і 5,5 %), діарея – (4,4 і 5,5 %), дискомфорт і біль у животі – (1,2 і 4,6 %). У 30,5 і 31,2 % випадків ПР виникали при застосуванні цефалоспоринів, 24,3 і 26,6 % – фторхінолонів, 5,7 та 8,3 % – пеніцилінів (найчастіше – інгібітор-захищених), 5,3 і 8,3 % – аміноглікозидів,  8,5 і 5,5 % – макролідів. АП, при застосуванні яких найчастіше виникали алергічні реакції, були цефтріаксон та амоксицилін/клавуланат, що обумовлено частотою їх застосування.