Остання редакція: 2018-03-24
Аннотація
Стасишин Любов, Стецюк Ігор
Пневмонія як ускладнення онкологічних захворювань крові
Кафедра внутрішньої медицини №1
Науковий керівник: к.м.н., доцент Боб Анжела Олегівна
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет
ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
м. Тернопіль, Україна
Актуальність теми. Інфекційні ускладнення при лейкозі спостерігаються досить часто і є однією з основних причин смерті хворих. Існує чималий ряд причин, які провокують виникнення вторинних захворювань на фоні онкологічних, зокрема: анемія, нейтропенія, гіпогамаглобуленемія, хіміотерапія, глюкокортикостероїдна терапія, стан після трансплантації органів. Згідно з даними деяких дослідників, частота їх при гострих лейкозах становить 79%, при хронічному мієлолейкозі - 41% і у хворих на хронічний лімфолейкоз - 48%, а тому вичення цього питання є актуальним і потребує подальшого дослідження.
Мета: дослідження частоти виникнення пневмоній на фоні онкологічних захворювань крові та особливості їх виникнення.
Матеріали та методи дослідження. Протягом 2016-2018 років на базі КЗ «Тернопільська університетська лікарня» було обстежено 124 пацієнти хворих на пневмонію на фоні онкологічних захворювань крові. Вік пацієнтів становив 32-76 років (середній вік – 51,3 роки). З них молодого віку було 38 хворих (30,6%), середнього – 64 (51,6%), похилого – 22 (17,8%). Серед досліджуваних 52 жінки (42%) та 72 чоловіки (58%). Використовували мокротиння, отримане методом індукції мокротиння, та рідину бронхоальвеолярного лаважа (БАЛ), отриману при фібробронхоскопії (ФБС). Дослідження матеріалу відбувалось бактеріоскопічним та бактеріологічним методами.
Результати дослідження: Розподіл хворих у групі дослідження за нозологічними формами онкологічних захворювань був таким: у 28 (22,6%) хворих групи дослідження пневмонія виникла на фоні гострого лімфобласного лейкозу, у 6 (4,8%) хворих - промієлоцитарного лейкозу, у 36 (29%) - гострого мієлобласного лейкозу, у 14 (11,3%) - хронічного мієлолейкозу, у 32 (25,8%) - хронічного лімфолейкозу; у 8 (6,5%) хворих на фоні інших онкологічних захворювань крові.
Всього в групі дослідження патологічні мікроорганізми в діагностично значущій концентрації були визначені у 86 хворих, що становило 69,4%. Грамнегативні збудники відмічались у 68,6% обстежуваних, грампозитивні – 26,7%, у 59,3%- асоціації збудників. Основними представниками грибкової флори в асоціаціях були представники роду Candida spp і Aspergillus spp. - 8,2% хворих. Типові збудники пневмонії, такі як S. pneumoniae, H. influenzae, К. pneumoniae були визначені в 19,8% хворих. Збудники пневмонії, що є провідними серед патогенів нозокоміальної інфекції, такі як P. aeroginosa, S.pyogenus, Staphilococcus aureus - у 30,2% хворих. Представники родини Enterobacteriaceae - у 22,1% хворих. Частка грамнегативних неферментуючих бактерій у групі дослідження становила 8,1% хворих. Значну частку (12,9%) типових для хворих з порушеннями імунітету збудників пневмонії в групі дослідження склали Serratia marcescens, Streptococcus viridans, Shewanella putrefaciens, Acinetobacter sp. Практично у 30,6% випадків пневмоній досліджуваних цієї категорії хворих залишилися етіологічно не визначеними.
Висновки. 1. Серед усіх 124 обтежених збудника вдалось виявити у 69,4% випадків. 2. Згідно з результатами досліджень у 43,6% була виділена грамнегативна флора, у 19,4% - грампозитивна, у 37% - асоціації збудників. 3. Для правильної діагностики та ефективного лікування необхідно використовувати методи етіологічної ідентифікації збудника.