Актуальність. В час збройної агресії на сході України невпинно зростає кількість бійців, які страждають від ПТСР внаслідок отриманого надпорогового стресу.

Матеріали і методи. Дослідження проходило на базі Військово-Медичного клінічного центру Північного Регіону. В нього входило 47 пацієнтів, з діагнозом ПТСР F43.1. Використані методики: Міссісіпська шкала ПТСР, шкала оцінки впливу травматичної події (IES-R) та опитувальник травматичного стресу (ОТС).

Результати. Ми розділили хворих на дві групи. Перша з високим рівнем посттравматичного стресу (119 ± 11) 29 чоловік (61,7%), друга з помірним рівнем (87 ± 8) 18 чоловік (38,3%). Результати IES-R: в І групі - 68,33 ± 8,02: по субшкалі «вторгнення» - 24,33 ± 9,07, що свідчить про часті переживання психотравмуючої ситуації: по субшкалі «уникнення» - 20,67 ± 5,03 - виражений страх пережитої події; по субшкалі «збудливість» - 23,33 ± 2,89, виражена дратівливість; безсоння. У ІІ групі: 42,39 ± 24,94; 14,68 ± 8,96; 14,38 ± 9,30; 13,33 ± 8,81 – відповідно (менша вираженість впливу). Дані ОТС: надпильність - у 70,2% обстежених; перебільшене реагування - 31,9%; притупленість емоцій - 23,4%; агресивність - 53,1%; порушення пам'яті і концентрації уваги - 31,9%; депресія - 48,9%; загальна тривожність - 85,1%; напади люті - 48,9%; зловживання наркотичними і лікарськими речовинами - 82,9%; непрошені спогади - 34,0%; проблеми зі сном - 91,4%; «Вина, що вижив» - 57,4%; оптимізм – 19,1%.

Висновки. Значна частина хворих страждає від високого рівня посттравматичного стресу. Це перш за все розлади сну та загальна тривожність. Це вказує на важливість проведення індивідуалізованого лікування з включенням психоосвіти, психофармакології та травмоорїєнтованої психотерапії.