Вступ. Локалізована склеродермія (морфеа) – захворювання шкіри, яке характеризується різноманітністю клінічних форм, мультифакторіальними причинами виникнення, різними ступенями тяжкості.

Мета: Оцінити тяжкість перебігу морфеа, в тому числі за наявності супутньої хвороби Лайма.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 40 хворих із морфеа віком від 18 до 74 років, які протягом 2015-2018 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в Тернопільському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері. Чоловіків було 10, жінок – 30. Залежно від наявності супутньої хвороби Лайма, пацієнтів поділили на дві групи, де 19 (1-а група) – хворі лише із морфеа та 21 (2-а група) – пацієнти із морфеа, асоційованою із супутньою хворобою Лайма.

Діагноз морфеа встановлювали клінічно. Антитіла до збудників хвороби Лайма в сироватці крові пацієнтів діагностували методом ІФА з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина) та отримані результати інтерпретували згідно рекомендацій компанії виробника.

Тяжкість морфеа аналізували на 18 анатомічних ділянках шкіри за основними критеріями враження вогнищ: площа, еритема, щільність, поява нових вогнищ, підсумовували та виражали в балах (0-216).

Отримані результати. Індекс тяжкості у хворих лише із мофеа становив 5,1 бали, у пацієнтів із супутньою хворобою Лайма – 3,76. Середні значення критеріїв «площа», «еритема» та «поява нових вогнищ» суттєво не відрізнялися у пацієнтів обох груп, за виключенням «щільності», яка в пацієнтів 1-ї групи склала 1,94 бали, у пацієнтів 2-ї групи – 0,9.

Висновки. Індекс тяжкості морфеа в пацієнтів із супутньою хворобою Лайма був нижчим, ніж у пацієнтів лише із морфеа, зокрема за рахунок меншої щільності вогнищ.