Актуальність: Протезування клапанів серця є добре вивченим розділом кардіохірургії та кардіології. За данними літератури ризик емболії у пацієнтів з протезованими клапанами коливається від 1% до 4%.

Матеріали і результати: Пацієнт М., 51 рік. Скарги при поступленні на пекучий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що виник зранку у спокої, триває 4 години, супроводжується задишкою у спокої,не знімається нітрогліцерином, супроводжується холодним липким потом. Пацієнт викликав БЕМД, після зняття ЕКГ з діагнозом ГКС був госпіталізований у кардіологічне відділення. Ургентна Коронарографія: Виявлено гострий тромбоз ПКА (тромбоемболія). Ехокардіографія: В мітральній проекції - механічний протез, виражена дисфункція протеза (ознаки помірного стенозування мітрального клапану). Концентрична гіпертрофія стінок лівого лівого шлуночка. Збільшення лівих порожнин серця. Систолічна функція лівого шлуночка знижена. Діастолічна функція лівого шлуночка порушена по рестриктивному типу. Збільшення правих камер серця, важка трикуспідальна регургітація. Ознаки високої легеневої гіпертензії. Заключний діагноз:Основний: ІХС. Гострий Q інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка. Коронаросклероз. Стентування ПКА. ХРХС. Протезування мітрального клапану. Ускладнення: Прискорений вузловий ритм. Пароксизмальна форма фібриляції передсердь. СН IIБ. Правобічний гідроторакс. ІІІ ФК за NYHA. Дисфункція протезованого клапану. Супутній: Гострий флеботромбоз правої малогомілкової вени. Високий ризик ТЕЛА.

Висновок: протезування клапанів потребує тривалої антикоагулянтної терапії під контролем МНВ, ризик емболії збільшується при мітральній локалізації та наявності пароксизмальної форми фібриляції передсердь.