Актуальність: Сучасні інструментальні методи обстеження  в кардіології досить різнопланові (ехокардіографія, коронаровентрикулографія, томографія, сцинтиграфія), але у хворого з явними клінічними проявами захворювання вони не завжди є показовими та не надають нам допомогу в повному обсязі при встановленні конкретного діагнозу. Саме тому, деякі лабораторні методи обстеження, які не втратили своєї актуальності та не потребують великих витрат з боку пацієнта і клініки, можуть підтвердити чи спростувати попередній діагноз.

Мета: застосувати конкретні біохімічні обстеження у хворих різних груп з кардіальною патологією та визначити їх значимість.

Матеріали та методи: Нами обстежено 75 хворих з гострою формою ішемічної хвороби серця  та іншими захворюваннями міокарда. Досліджена група складалася з хворих тільки чоловічої статі, середнього віку 53 ± 3,2 роки. Крім обов’язкових протокольних обстежень у хворих були визначені рівні аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) за методом Райтмана-Френкеля  та рівень іонів магнію в крові. Всім пацієнтам була проведена коронарографія, яка не виявила суттєвих порушень з боку коронарного кровообігу.

Результат: Для оцінки стану міокарда ми застосовували коефіцієнт де Рітіса (співвідношення АЛТ/АСТ), який в нормі становить до 1. У хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) цей показник був від 1,2 до 2,2, що свідчить про обширне враження міокарда. В групі хворих з дилятаційними кардіопатіями (ДКМП) коефіцієнт де Рітіса не перевищував 1. Однак вміст іонів магнію у хворих на ГІМ був у межах норми, а у пацієнтів з ДКМП був значно нижче норми, що свідчить про глибокі негативні зміни в колагені міокарда.

Висновок: Визначення рівнів трансаміназ та іонів магнію може стати одним із суттєвих показників для диференційної діагностики причин серцевої недостатності. Таким чином, доступні біохімічні обстеження на первинному та вторинному рівнях допомоги можуть зіграти велику роль при постановці діагнозу.