Актуальність. Для оцінки важкості гострого панкреатиту (ГП) запропоновані комп’ютерно-томографічні (КТ) індекси Balthazar (Balthazar Scoring System) та модифікований індекс Mortele (CT Severity Index Mortele).

Мета. Проаналізувати інформативність КТ-індексів важкості ГП за Balthazar та Mortele.

Матеріали і методи. Дані спіральної комп’ютерної томографії підшлункової залози у 25 пацієнтів із ГП за 2014-2018 роки віком від 28 до 75 років.

Результати. Ураження підшлункової залози за КТ-градацією Balthazar стверджено: ступінь С (1 пацієнт; 4%), D (5; 20%), Е (19; 76%). Із об’ємом некрозу до 30% підшлункової залози було 14 (56%) пацієнтів, із некрозом 30-50% – 7 (28%), понад 50% – 4 (16%). Середня важкість ГП (4-6 балів) стверджена у 14 (56%) пацієнтів, важка форма (7-10 балів) – у 11 (44%). Натомість середня важкість ГП (4-6 балів) за критеріями Mortele констатована у 7 (28%) пацієнтів, важка форма (8-10 балів) – у 18 (72%). Отже, частину (28%) пацієнтів із середньою важкістю ГП за індексом Balthazar віднесено до важкого ступеня за індексом Mortele. Загалом, середні показники КТ-індексів відрізнялися за Balthazar та Mortele – 6,76 і 7,68 балів відповідно (критерій Стьюдента t=1,9; вірогідність 93%). Вищі показники за індексом Mortele зумовлені врахуванням позапанкреатичних уражень (плевральних випотів), які є додатковим об’єктивним свідченням важкості процесу.

Висновки.

1. Середні показники індексів за Balthazar Scoring System та CT Severity Index Mortele відрізнялися – 6,76 та 7,68 відповідно.

2. При використанні індексу Mortele 28% пацієнтів перекваліфіковано із середньої у важку форму ГП.

3. Індекс Mortele є більш об’єктивним щодо оцінки важкості ГП наслідок врахування позапанкреатичних уражень.