Підвищення рівня глюкози в крові призводить до ураження судин і нервів нижніх кінцівок, в результаті чого розвиваються розлади іннервації і кровопостачання - нейропатії і ангіопатії, які проявляються у вигляді трофічних виразок, які довго не загоюються гнійних ран та ін..

Метою роботи є покращити результати комплексного лікування ран у хворих із синдромом діабетичної стопи.

Проаналізовано результати лікування 126 в період з 2012 по 2017 рік. Виконували хірургічну обробку гнійника з адекватного доступу, ревізію рани, видалення некротичних тканин.

72 хворим для місцевого лікування на 2-3 день при перев'язці використовували культивовані тканинні еквіваленти на основі алофібробластів. Це дозволило знизити запальний процес і мікробне число в рані до 10⁶-10⁷ м/о на 1 грам у порівнянні з контрольною де, 10⁹-10¹⁰ м/о. На 2 добу мазки відбитки відповідали І та ІІ типу в обох групах хворих. При дослідженні на 7 добу у 94 % пацієнтів основної групи відмічався перехід у другу фазу ранового процесу, у контрольної групи відповідали першій фазі ранового процесу. Через 14 днів у 91 % хворих, яким застосовували запропоновану методику, присутній регенеративний тип цитограми, в 9 % регенеративно-запальний,, у іншій групі мазки відповідали першій фазі ранового процесу і тільки в 2 спостерігалося запально-регенеративний тип цитограми.

Застосування алофібробластів забезпечує закриття ранового дефекту, запобігає поширенню гнійно-некротичного процесу, прискорює очищення ран від гнійно-некротичних мас, стимулює процеси регенерації та епітелізації рани.

Застосування даного методу дозволяє істотно поліпшити результати лікування хворих, зменшити інвалідизацію і поліпшити якість життя пацієнтів.