Кафедра патологічної фізіології

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М. Р. Хара

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

м. Тернопіль, Україна

Актуальність проблеми. Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною високої захворюваності та смертності сучасної людини, особливо серед чоловіків працездатного віку та жінок в період менопаузи. Тому актуальними залишаються дослідження, присвячені вивченню ролі кардіопротекторних механізмів, в тому ж числі й за участі гормонів. Пошуки лікувальних середників природного походження привернули увагу до мелатоніну, який є хорошим антиоксидантом. Проте, на сьогодні недостатньо наукових даних стосовно його впливу на холінергічні механізми, які в умовах ішемії, гіпоксії та стресу зменшують ступінь пошкодження міокарда.

Метою дослідження було  вивчити статеві та вікові відмінності впливу мелатоніну  на  холінергічну регуляцію серця при розвитку в ньому некротичного процесу.

Матеріал та методи дослідження. Дослідження провели на дорослих та старих самцях (♂) та самицях (♀) щурів, в яких моделювали пошкодження міокарда введенням адреналіну в кардіотоксичній дозі (1 мг/кг) на тлі мелатоніну (5 мг/кг). Участь холінергічних механізмів в перебігу некротичного процесу (НП) оцінювали за інтенсивністю брадикардії (ІБ), якою реагувало серце на стимуляцію n. Vagus (nV) та довенне введення ацетилхоліну (АХ).

Результати дослідження. Було встановлено, що розвиток НП в міокарді  викликав більш суттєві зміни чутливості холінергічних стуктур до функціональних впливів в ♀. Старіння зменшило показники ІБ при подразненні nV та введенні АХ, що свідчило про зменшення ефективності стрес-лімітуючих механізмів в адаптації серця до пошкодження. Мелатонін посилив чутливість холінорецепторів серця більшою мірою в ♀. Зі збільшенням віку така властивість мелатоніну зменшилася, що також було суттєвішим в ♀. При розвитку НП на тлі мелатоніну реакція холінергічних структур старих ♂ нагадувала таку в дорослих ♀ і навпаки, що непрямо демонструвало важливу участь статевих гормонів у реалізації кардіопротекторних ефектів мелатоніну за участі холінергічних механізмів. Природне домінування останніх у регуляції діяльності серця ♀ є важливим фактором вищої резистентності міокарда до пошкоджуючого впливу адреналіну.

Висновки. Різна незалежно від віку чутливість самців і самиць до ефектів препарату мелатоніну, що реалізуються через холінергічні механізми,   підтверджує важливу роль статевих стероїдів у забезпеченні кардіопротекторних ефектів гормону шишкоподібної залози.