Вступ: Дані літератури свідчать про досить активну зацікавленість науковців у проведенні досліджень по вивченню мікрокристалізації слини. Головними перевагами кристалографій ротової порожнини є неінвазивнісь, простота виконання, доступність,інформативність, економічність, необмежена можливість повторних аналізів ( відсутність ризику негативного ефекту для пацієнта), можливість проведення масових досліджень, безпечність ( ризик зараження медичного персоналу значно менший ніж при роботі з кров’ю).

Мета роботи: Дослідити інформативність методу кристалографії слини

Матеріали і методи: При аналізі даних літератури виявляється, що рівноцінно застосовуються два методи «кристалізації» слини. Перший- випаровування рідини з слини ( крайова або клиновидна дегідратація). Другий метод – кристалографічний метод дослідження (тезіграфія), застосований на дослідженні форм кристалів, що отримані при дії кристалоутворюючої речовини ( зазвичай це хлорид міді). Ми використовували для дослідження нестимульовану кристалографію застосуванням випаровування рідини з слини методом клиновидної дегідратації.

Результати: 1 група у центральній (сольовій зоні) препарату визначається єдина структура кристалів з дендритоподібними відростками, що мають тенденцію до злиття між собою. У периферічній зоні 15-20 рівномірних радіальних тріщин. Периферична зона широка та вільна від кристалів. Кристалізація починається у перехідній зоні.

2 група У центральній сольовій зоні препарату розрізнені поодинокі хрестоподібні кристали з меншою кількістю дендритних утворень. Периферична зона звужена, має як радіальні тріщини, так і різноспрямовані мілкі тріщини. Вже у білковій зоні починається процес кристалізації (розширена перехідна зона).

3 група У центральній сольовій зоні препарату велика кількість аморфних структур, поодинокі розрізнені відламки кристалів та дендритних утворень.

Периферична ( білкова) зона вузька, у вигляді смужки з численними, хаотично розташованими тріщинами та кристалоподібними утвореннями.

Висновки: Кристалографічні методи можуть служити чутливим індикатором функціонального стану не тільки ротової порожнини, але організму в цілому. Кристалографія ротової рідини може розглядатись як досить простий, економічний, неінвазивний та інформативний спосіб тестування стану організму в цілому і зубощелепної системи зокрема.