Вступ: Тромботичні ускладнення (ТУ) являються однією із основних причин смерті у хворих після виконання оперативного лікування.

Мета дослідження: Розробити  і впровадити індивідуалізований  алгоритм обстеження хворих з метою передбачення можливих тромботичних уражень вен малого тазу на основі математичної моделі прогнозування імовірності ТУ при виконанні гістеректомії у хворих на рак ендометрію (РЕ).

Матеріали і методи: Проведено аналіз стану системи гемостазу (СГ) у 210 оперованих хворих з приводу РЕ. Операцію виконували під загальним знеболенням, всім пацієнтам проводили комплексну профілактику венозних ТУ. Індивідуально у кожної пацієнтки визначали вік та антропометричні показники: ріст (см), маса тіла (кг), абсолютна поверхня тіла за Benerjec і Sen (м²), відносна поверхня тіла (м²), відносна маса тіла (кг), біомас–індекс за А. Keys et al., (кг/м²), визначали належну масу тіла за Брока, індекс маси тіла за Кетеле, площу поверхні тіла (ППТ), фактори ризику виникнення ТУ за шкалою Caprini (2012). Статистичний аналіз проводився за критеріями непараметричної статистики.

Результати: Досліджувана група (хворі на РЕ) характеризувалась: середній вік становив (59,22+0,78) років; середній ріст – (160,22+0,60) см; середня вага (81,77+1,42) кг; ІМТ– (31,88+0,54) кг/м²; бали по шкалі Сaprini – (6,26+0,08) балів; ППТ – (1,90+0,02) м².

Виявлені лабораторні ознаки гіперкоагуляції відносно до референтних норм (контрольну групу склали 30 здорових жінок). Встановлені достовірні (0,001<p<0,05) позитивні (r²>0,17) і негативні  (r²<-0,17) кореляційні звʼязки між основними антропометричними характеристиками хворих (належною масою тіла; площею поверхні тіла) до шкали Сарrini і основними показниками активності системи гемостазу (фібриногену, антитромбіну ІІІ, протеїну С, Д–димеру). Встановлена пряма кореляційна залежність між підвищеними рівнями Д–димеру і протеїну С у хворих РЕ, що підтверджується даними еластографії до операції та проведенням тромбектомії під час оперативного втручання.

Під  час гістеректомії проведена  ревізія кукс судин малого тазу на наявність  тромбів. У 10,0 % хворих при ревізії кукс судин малого тазу були виявлені   тромботичні маси за лінійним розміром були від 0,3 до 5,4 см.

З’ясовані клінічні, конституційні, вікові та морфологічні фактори ризику ТУ у хворих РЕ, розроблені критерії їх діагностики, лікування та профілактики. Завдяки проведеним дослідженням створено математичну модель рівняння множинної регресії, яка може бути використана для прогнозу наявності (відсутності) тромбів в венах малого тазу.

На основі динамічного спостереження за системою згортання крові на доопераційному етапі, та клінічні спостереження за хворими розроблено алгоритм оптимізації діагностичної та хірургічної тактики у хворих РЕ з врахуванням ризику можливих ТУ, який дозволяє оптимізувати діагностичну і хірургічну тактику, що сприяє активному виявленню тромбів у хворих РЕ.

Дані методики впроваджено у клінічну практику Тернопільського, Хмельницького, обласних онкологічних диспансерів та ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України.

У дослідженні взяли участь: 147 хворих на РЕ в Тернопільському обласному онкодиспансері, у 11,56% при проведені гістеректомії виявлено тромботичні маси (ТМ), котрі було діагностовано у 5,4% на доопераційному етапі за допомогою розробленої моделі та оптимізації діагностичної тактики; 50 хворих в ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва, у 10,0% виявлено ТМ під час проведення гістеректомії завдяки запропонованому алгоритму, 13 хворих на базі Хмельницького онкодиспансеру,  у 5,0 % з яких виявлено ТМ при операції.

Висновки: індивідуальний підхід діагностики і профілактики ТУ у хворих на РЕ дозволяє: вчасно виявити порушення згортальної системи крові в пацієнтів у яких планується проведення оперативного втручання; визначити групи хворих з надвисоким ризиком виникнення ТУ, провести корекцію лікування та попередити розвиток ТУ на п/о періоді, що призводить до покращення результатів оперативного лікування хворих на РЕ.