Вивчення коморбідності є надзвичайно актуальним у клініці внутрішніх хвороб. Це в повній мірі стосується хворих на подагру (П), що являє собою системне тофусне захворювання з відкладенням у різних тканинах кристалів мононатрію урату. У цих пацієнтів особливо часто спостерігається коморбідна патологія з боку серцево-судинної і гепатобіліарної системи.

Метою дослідження стало вивчення функціонального стану цих систем. Нами обстежено 74 пацієнтів, серед яких 30 - з хронічним перебігом, 44 - з інтермітуючим перебігом П. У 49,6% з них діагностовано ІХС, у 32,7% - артеріальну гіпертензію, частота гіпер- і дисліпідемії склала 77,8%, що перевищує дані показники у популяції відповідного віку. Вираженість гіперліпопротеїдемії у більшій мірі асоціювалась з рівнем гіперурикемії, ніж з давністю хвороби.

Водночас встановлено, що зі зростанням давності П підвищувалась частота і прояви клінічної симптоматики уражень гепатобіліарної системи. Так, за даними клініко-інструментального обстеження хворих на П, ознаки ураження печінки і жовчного міхура спостерігали в 50 % випадків. У цих хворих значно частіше мало місце ожиріння, яке в поєднанні з гіперліпопротеїдемією були чинниками обтяження перебігу П, знижували ефективність терапії, сприяли підвищенню частоти загострень та виникненню побічних ефектів від антиподагричної терапії цієї недуги. Враховуючи коморбідність уражень з боку вказаних систем, у комплексну терапію часто потрібно включати як статини, так і засоби метаболічного впливу на функціональний стан серцево-судинної і гепатобіліарної системи.