УДК 504.054 (477.83)

ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕРОБКИ ПОБУТОВОГО СМІТТЯ У ТЕРНОПОЛІ

К.О. Пашко, О.В. Лотоцька, О.М. Сопель, О.В. Сопель, О.Є. Копач

ДВНЗ „Тернопільський державний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України”

pasko@tdmu.edu.ua

Прикладом у проблемі переробки сміття для нас має служити Швеція, у якій не лише переробляють свої побутові відходи, а й імпортує майже 700 тисяч тон сміття з інших країн. Вона, як і ми, залежна від поставок природного газу. Вирішили, що для зміни енергетичної ситуації достатньо налагодити переробку сміття, тому як 4 тонни побутових відходів компенсує використання понад однієї тонни нафти. Кожен швед виробляв 1-1,5 кілограма сміття на день, теж і у нас утворюється приблизно стільки відходів. Нехитра логіка спонукала шведів до єдино правильного рішення - серйозно зайнятися переробкою сміття, а не його утилізацією. Цього досягли завдяки організації сортування відходів. Шведи роздільно збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки, у окремі мішки викидають харчові відходи. Усе сміття переробляється та повторно використовується або йде на добрива, а харчові відходи стають добривом або біогазом, яким потім заправляють громадський транспорт. Стічні води очищають до такого ступеня, що їх можна пити. Спеціальні вантажівки їздять по місту і забирають електроніку та небезпечні відходи, хімічні речовини. Утилізація твердих відходів забезпечує 20% тепла у шведських будинках. Цікаво, що сортування сміття у Швеції є добровільною справою. Влада лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідей роздільного збору відходів. Так шведи зробити свої країну і чистою, і незалежною енергетично. І на сьогодні вже реально у кожній розвинутій країні світу сортування і переробка відходів поставлені на конвеєр і досягають вражаючих 99%. Вважаємо, що нашій міській владі варто перейняти цей досвід та уже зараз почати робити рішучі кроки у цьому напрямку.