Остання редакція: 2017-04-03
Аннотація
Актуальність. Проблема гнійно-запальних захворювань, з якими постійно зустрічаються лікарі, набула виключно великого значення в багатьох країнах. Встановлено, що збудниками гнійно-запальних процесів (ГЗП) виступають вірулентні, полірезистентні до антимікробних препаратів штами умовно-патогенних мікроорганізмів. В цьому зв'язку стає очевидним пошук нових антимікробних засобів з високою антимікробною дією по відношенню до бактерій стійких до антибіотиків, антисептиків, хіміотерапевтичних препаратів. Доведено, що гнійні-запальні процеси погано піддаються лікуванню та значно знижують працездатність пацієнтів, наносять значні економічні збитки. Необхідно зазначити, що багато хворих з ГЗП усвідомлюють небезпеку тривалого перебування на лікарняному ліжку і серйозні наслідки ускладнень.
Мета. Вивчити ефективність антибіотиків, антисептиків (декаметоксин®, декасан®, горостен®, мірамістин, хлоргексидин), фторхінолонів (офлоксацин, левофлоксацин, ципрофлоксацин) на збудників гнійно-запальних процесів переднього відділу органу зору.
Матеріали і методи. Досліди проводили на музейних та клінічних штамах мікроорганізмів (грампозитивні, грамнегативні бактерії, Candida albicans). Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом у відповідності з МВ 9.9.5-143-2007, які визначають сучасні підходи дослідження чутливості збудників інфекційних хвороб з урахуванням рекомендацій Європейського комітету по чутливості до антибіотиків, а також Національного комітету із клінічних лабораторних стандартів США. Чутливість мікроорганізмів до антисептиків, фторхінолонів визначали методом двократних серійних розведень препаратів за мінімальною бактерицидною концентрацією (МВ 9.9.5-143-2007).
Результати. Декаметоксин® являє собою білий аморфний порошок, який добре розчиняється в воді, етанолі, не розчиняється в бензолі, ацетоні, хлороформі. Препарат витримує стерилізацію кип’ятінням, автоклавуванням. Препарати ДКМ®, ДС®, ГС® проявляють бактерицидну, вірусоцидну, фунгіцидну активність в концентраціях від 0,24-64 мкг/мл. Формування стійких до антимікробних препаратів форм бактерій проходить повільно і не перевищує діючих концентрацій лікарських засобів. Встановлено, що офлоксацин, левофлоксацин, ципрофлоксацин проявляють бактерицидну дію завдяки пригніченню ДНК–гірази, топоізомерази, які забезпечують реплікацію, рекомбінацію дезоксирибонуклеїнової кислоти у збудників інфекційних захворювань.
Висновок. Експериментальне дослідження антимікробних властивостей лікарських антисептичних препаратів, фторхінолонів на різних видах умовно-патогенних бактерій показує, що їх можна використовувати місцево у пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями переднього відділу органу зору з лікувальною та профілактичною метою.