Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Довкілля і здоров‘я, 27-28 квітня 2017 року

Розмір шрифту: 
ЯКІСНИЙ СКЛАД МІКРОФЛОРИ ПЕРИІМПЛАНТАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ДЕНТАЛЬНОМУ МУКОЗИТІ
Марія Олексіївна Фаустова, Олександр Адамович Назарчук

Остання редакція: 2017-04-03

Аннотація


УДК: 616-008.87:611.311

ЯКІСНИЙ СКЛАД МІКРОФЛОРИ ПЕРИІМПЛАНТАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ДЕНТАЛЬНОМУ МУКОЗИТІ

М.О. Фаустова1, О. А. Назарчук2

1Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», mashafaustova@ukr.net

2Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, nazarchukoa@gmail.com

 

Актуальність. Незважаючи на високу ефективність та широке впровадження одонтоімплантації, в хворих реєструють зростання післяопераційних ускладнень. За даними сучасної наукової літератури периімплантатний мукозит виникає у майже 50 % випадіків, а периімплантит у 14 – 30 % пацієнтів. Периімплантатний мукозит визначають як запалення слизової навколо шийки дентального імплантату, яке не супроводжується порушенням остеоінтеграції. Ключову роль у його виникненні відводять мікробному фактору. Проникнення мікроорганізмів порожнини рота в зону контакту імплантату з кісткою, в оточуючі м’які тканини вважають найбільш імовірною причиною розвитку периімплантатного мукозиту. Однак, етіологічна роль певної групи мікроорганізмів у розвитку інфекційних ускладнень імплантації зубів остаточно не визначена. Особливу увагу привертають мікроорганізми, яких визначають в зоні запалення та здатні за певних умов викликати розвиток інфекційно-запальних ускладнень після операції встановлення дентальних імплантатів.

Мета. Дослідити видовий склад периімплантатної ділянки у хворих з дентальним мукозитом.

Матеріали і методи. У дослідженні було обстежено 20 пацієнтів середньої вікової групи за ВООЗ у віддалені терміни після одонтоімплантації, яким був діагностований периімплантатний мукозит. Мікробіологічні методи дослідження включали визначення видового складу мікроорганізмів, що висівалися зі слизової оболонки в ділянці запалення навколо встановленого імплантату, після полоскання порожнини рота дистильованою водою. Культивування аеробної та факультативно анаеробної мікрофлори здійснювали на 5% кров’яному агарі з додаванням 0,5-1% дріжджового гідролізату, як стимулятора росту мікроорганізмів, з подальшим виділенням чистої культури бактерій. Заключну ідентифікацію проводили за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора Vitec – 2 compact bioMérieux (Франція).

Результати та обговорення. За результатами досліджень виявлено, що серед мікроорганізмів, що колонізували слизову оболонку в ділянці запалення при периімплантатному мукозиті превалювала грампозитивна мікрофлора. Найбільшу частку складали дріжджоподібні гриби Candida albicans (41,9 %) та коагулазопозитивні Staphylococcus aureus (26,7 %), а також в меншій мірі – коагулазонегативні S. epidermidis (11,6 %), S. hominis (10,5 %) і S. warneri (9,3 %). Крім цього, виділяли та ідентифікували Enterococcus faecalis, Kocuria kristinae, Kocuria rosae, Leuconostoc mesenteroides, Dermacoccus nishinomyaensis, Granulicatella elegans серед мікроорганізмів, які колонізували периімплантаційну ділянку.

Висновок. Якісний склад мікрофлори при периімплантатному мукозиті характеризується значною варіабельністю з переважанням грампозтивних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів, які відносяться до представників нормальної мікрофлори порожнини рота. Перспективним є подальше дослідження біологічних властивостей виділених збудників з метою пошуку протимікробних засобів для профілактики розвитку та лікування інфекційних ускладнень одонтоімплантації.


Повний текст: PDF