Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти", 5-6 листопада 2020 року

Розмір шрифту: 
АСПЕКТИ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
тетяна миколаївна замазій, Наталія Іллівна Коваленко, Марина Митрофанівна Мішина

Остання редакція: 2020-09-16

Аннотація


Дистанційне навчання є однією з актуальних тем на сучасному етапі й активно використовується для підготовки спеціалістів різних галузей, підвищення кваліфікації, навчання в аспірантурі та післядипломній освіті [1]. Медичні виші також вимушені були перейти на цю форму навчання на період карантину з приводу пандемічного поширення коронавірусної інфекції.

Дистанційна форма поєднує елементи синхронного асинхронного навчання на основі сучасних інформаційних технологій. При цьому зберігаються всі компоненти, які присутні навчальному процесу (цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання), але форма подача матеріалу, форма взаємодії викладача і студентів відрізняється [1-3].

Технологія дистанційного навчання – це система методів, специфічних засобів і форм, які використовуються з метою реалізації змісту освіти [1].

Із метою вдосконалення навчально-пізнавальної роботи студентів використовуються різноманітні дистанційні методи навчання, по-перше, інформаційно-рецептивний, який полягає в самостійній роботі студентів із навчальною літературою, інформаційними базами даних. Із цією метою кафедра розмістила в електронній системі Moodle і репозиторії університету методичні вказівки для студентів до практичних занять, лекційні матеріали, методичні матеріали щодо забезпечення самостійної роботи студентів, бази контрольних питань, тестових завдань до ЄДКІ «КРОК-1» і «КРОК Б», створений дистанційний курс «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» для студентів 2 і 3 курсів спеціальності «Медицина» та 2 курсу спеціальності «Стоматологія».

Наступним є репродуктивний метод, згідно якого студенти можуть виконувати різні завдання, аналогічні тим, які наведені в методичних вказівках, що забезпечує формування практичних навичок. Оскільки під час дистанційного навчання студенти не мають змоги виконувати практичну роботу в бактеріологічній лабораторії, ця проблема вирішується шляхом максимального збільшення наочності навчання. Особлива увага приділяється вивченню методів діагностики інфекційних захворювань, установленню на їх основі правильного діагнозу, набуттю студентами теоретичних знань, які дозволяють на високому рівні здійснювати намічений алгоритм діагностики. Із цією метою створені електронні навчально-методичні посібники, комп’ютерні навчальні та контролюючі програми; підготовлена електронна база мікропрепаратів, де у вигляді фотографій представлені всі збудники інфекційних захворювань.

Для активізації пошуку нових знань використовується метод проблемного викладу матеріалу, який полягає не тільки в осмисленні студентами готових наукових висновків, а й у розвитку в них логічного мислення. Застосування дослідницького методу, який базується на постановці проблеми і формулюванні завдань із її вирішення, допоможе студентам самостійно вивчити наукові джерела з вказаної проблеми, провести спостереження чи пошукові дії.

Дистанційне навчання дозволяє використовувати найкращі навчальні ресурси та інноваційні технології, розвивати у студентів навички до безперервного навчання й підвищення кваліфікації у майбутній професійній кар’єрі, проте потребує багатосторонньої інформаційної підтримки й використання комплексного навчально-методичного забезпечення.