На сьогоднішній день головним завданням вищої школи є професійна підготовка студентів, які здатні до творчого, наукового пошуку можуть самостійно приймати важливі рішення, мають навички самоосвіти. Фундаментальність вищих навчальних закладів забезпечує поєднання наукових знань і процесу освіти. Майбутній лікар повинен мати високу конкурентоспроможність на ринку праці [4]. Тому основною метою наукової та інноваційної політики системи освіти є підготовка наукових та науково – педагогічних кадрів на рівні світових кваліфікаційних вимог, що буде ефективним для розвитку економіки нашої країни. Великий вплив на формування майбутнього фахівця в цьому аспекті має організація діяльності студентського наукового гуртка. При цьому спілкування студента та викладача під час виконання науково-дослідної роботи набуває багатовекторного характеру. Це має дуже вагоме значення у формуванні клінічного мислення майбутнього лікаря і творчого підходу до вирішення конкретних завдань. Від педагогічної майстерності викладача, його професійної компетентності, інтелектуального рівня, стимулювання залежить ефективність науково-дослідної роботи студентів