Актуальність. Вагома частка ефективності лікування подагри полягає у прихильності пацієнта до рекомендацій лікаря. Так, значне зростання госпіталізації при подагрі викликає занепокоєння, відображаючи потенційне збільшення поширеності подагри та, вірогідно,  не адекватне лікування недуги. Тривала гіперурикемія (ГУ) слугує предиктором артеріальної гіпертензії, ураження нирок, серцево-судинних і мозково-судинних захворювань, цукрового діабету. Тому, визначення причин, що погіршують наслідки  лікування має актуальне місце в концепції контролю даної недуги.

Мета. Провести скринінг прихильності до лікування пацієнтів з подагрою

Методи дослідження. У роботі проведено опитування 124 пацієнтів, чоловіків, середнім віком 36-74 (51,19±3,39) років. Самостійність прийому пацієнтами уратзнижуючої терапії (УЗТ) оцінювали за допомогою опитувальника Моріски–Гріна з 8 запитань. Для порівняння результатів використовували анкету прихильності до лікування у ревматології (CQR) з 19 запитань.

Результати. Згідно опитувальника MMAS-8 високу прихильність констатовано у 20,1% (n=25) обстежених, середню – у 34,7% (n=43), низьку – у 45,2% (n=56). Відповідно до CQR 12,9% (n=16) пацієнтів з подагрою були прихильними до прийому УЗТ, а це означає, що 87,1% (n=108) отримували не адекватну терапію.

Висновки. Нами констатовано, що погана прихильність до самостійного прийому УЗТ серед пацієнтів з подагрою є надзвичайно поширеним явищем.