Мета дослідження – попередження розвитку ТЕЛА у пацієнтів з післяопераційним венозними тромбозами системи нижньої порожнистої вени. Частота венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів хірургічного профілю, яка становить 10–40%, та високий рівень фатальності зумовлюють актуальність пропонованого дослідження. Матеріали і методи: вивчення стану венозної системи басейну НПВ і встановлення соноеластографічних властивостей венозного тромбу проводили ультразвукової системою Siemens Acuson S2000 (Німеччина). У ході проведення УЗД венозної системи НПВ встановлювали локалізацію, поширеність тромботичних процесів. Після закінчення топічної діагностики венозного тромбу здійснювали визначення соноелестографічних властивостей тромбу шляхом визначення швидкості поширення акустичної хвилі. Результати: дослідження ґрунтується на результатах обстеження й оперативного лікування 729 пацієнтів, з яких у 205 (28,12%) проведено оперативні втручання на опорно-руховій системі, у 378 (51,85%) – на органах черевної порожнини, у 146 (20,01 %) – реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях нижніх кінцівок. Оперативному лікуванню піддано 316 (43,35%) пацієнтів, у яких згідно зі шкалою J. Caprini встановлено дуже високий, у 413 (56,65%) пацієнтів – високий рівень ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень. Тромбопрофілактика при хірургічних втручаннях застосовувалася відповідно до положень АРСР. У 118 (16,19%) спостереженнях встановлено розвиток післяопераційного венозного тромбозу. Висновки: емболонебезпечними тромбами слід вважати венозні тромби басейну НПВ, які при ультрасоноеластографії проксимальних сегментів венозного тромбу характеризуються швидкістю поширення акустичної хвилі в межах 2,5–2,8 м / с. Виявлення емболонебезпечних венозних тромбозів є показанням до проведення хірургічних методів профілактики ТЕЛА.