Біль є ведучим симптомом практично усіх захворювань жіночих статевих органів. За даними ВООЗ, приблизно 40 % звертань за медичною допомогою  є по причині виникнення больового синдрому. Виникнення больових відчуттів в гінекологічній практиці в основному зумовлені подразненням нервових рецепторів внутрішніх статевих органів, продуктами тканинного розпаду, здавленням нервових рецепторів інфільтратами та ексудатами, які утворюються в обмеженому просторі. Проведено порівняльне ретро- і проспективне клінічне дослідження історій хворіб 60 пацієнток у віці 22-43 роки, які поступили у гінекологічний стаціонар в ургентному порядку. Критерієм включення в дослідження були пацієнтки із гострим двостороннім сальпінгітом, оофоритом (загострення хронічного сальпінгіту і оофориту або вперше виявлено). Ефективність проведеної терапії оцінювали в динаміці лікування на 3-й та 7-й день. Всі пацієнтки були розподілені на 3 групи: 1-а (20 жінок) отримувала з метою знеболення ін’єкційні препарати («Анальгін», «Димедрол», «Папаверин») внутрішньом’язово 2-3 рази на день; 2-а група (20 жінок) - ректальні супозиторії «Диклофенак» 100 мг 1 раз на добу; 3-я група (20 жінок) - ректальні супозиторії «Ревмоксикам» 15 мг 1 раз на добу. Суб’єктивну оцінку больового синдрому оцінювали по 10-бальній візуальній аналоговій шкалі (ВАШ) (0-відсутня біль, 10-максимально виражений біль). Було оцінено біль згідно шкали ВАЛ: 1-а група 7,5±1,6 бали; 2-а група 7,8±1,5 бали; 3-я група 7,6±1,8 бали. На 3й день терапії зниження рівня болю спостерігалось у 9 (45 %) пацієнток – 1-ї групи на 36 % (з 7,5±1,6 до 4,8±2,5 бали), відновлення больового синдрому спостерігалось у 4 (20 %), 5 пацієнток (25 %) відмовились від внутрішньом’язових ін’єкційні. В 2й групі відмічено на 47 % (з 7,8±1,5 до 4,1±1,5) і відповідно у 3-й групі на 48 % ( з 7,2±1,8 до 3,7±2,5). В подальшому, на 7-й день між пацієнтками 2 і 3 груп суттєвих відмінностей в оцінюванні болю не було відмічено.

В результаті проведеного комплексного лікування у всіх групах жінок відмічено достовірне зниження болевого синдрому, однак у жінок 2 та 3 груп болевий компонент відчутно знизився вже з третього дня лікування на відміну від жінок першої групи.