Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
ЗМІНИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ПІСЛЯ КОРЕКЦІЇ НОВОЮ ФІТОКОМПОЗИЦІЄЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ
Анастасія Ігорівна Дуб

Остання редакція: 2019-03-30

Аннотація


Дуб Анастасія

ЗМІНИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ПІСЛЯ КОРЕКЦІЇ НОВОЮ ФІТОКОМПОЗИЦІЄЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ

Кафедра управління та економіки фармації з технологією ліків

Науковий керівник – засл.діяч науки і техніки України, д.біол.н., проф. І.М. Кліщ

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

м. Тернопіль, Україна

 

Актуальність. За оцінками експертів Міжнародної федерації діабету, цукровим діабетом (ЦД) хворіють близько 425 мільйонів людей, а за прогнозами до 2045 р. їх кількість зросте до 629 мільйонів. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, розробка нових препаратів на основі лікарських рослин вимагає особливої уваги. Завдяки властивостям флавоноїдів проявляти антиоксидантну, гіпоглікемічну та гіполіпідемічну активність, препарати на їх основі можна вважати патогенетичним лікуванням із багатофакторним впливом при мінімальних токсичних проявах.

Метою роботи було дослідження специфічної активності нової фітокомпозиції (ФК), що містить сухі екстракти листя шовковиці білої, стулок квасолі звичайної і пагонів чорниці звичайної в умовах експериментальної моделі ЦД 2 типу.

Матеріали та методи. Експерименти проводили на статевозрілих самцях щурів лінії Wistar масою (180 ± 20) г. ЦД моделювали шляхом інтраперитонеального введення стрептозотоцину (65 мг/кг) та нікотинаміду (230 мг/кг). Через 2 тижні розпочинали корекцію – щодня впродовж 4 тижнів. Як референс-препарати використовували рослинний збір «Арфазетин» (12 мл/кг) та метформін (150 мг/кг). Дослідним тваринам вводили ФК у дозуванні 100 мг/кг (з розрахунку сухого екстракту листя шовковиці білої). Для чистоти експерименту тваринам інтактної контролю (ІК) та контрольної патології (КП) вводили відповідну кількість розчинника. Стан глюкозного гомеостазу оцінювали за зміною базальної глікемії та за допомогою орального тесту толерантності до глюкози. Концентрацію глюкози в крові визначали біосенсорним електрохімічним методом («Accu-Chek Performa Nano»).

Основні результати. Застосування ФК у дослідній групі тварин знижувало базальну глікемію на 39,9 % у порівнянні з вихідним рівнем (до початку введення засобів корекції). Також, під час «глюкозного навантаження» було зафіксовано, що ФК стримує зростання глікемії на 43,0, 42,0, 39,6, 39,4 та 21,9 % через 30, 60, 90, 120 та 180 хв від початку проведення тесту у порівнянні з групою КП, що достовірно перевищувало ефект «Арфазетину» та достовірно не відрізнялося від показників групи ІК та референс групи, тварини якої отримували метформін.

Висновки. Отримані результати підтверджують можливість застосування ФК з метою корекції ЦД 2 типу та доводять перспективність подальших досліджень.