Проблема безпліддя на сьогоднішній день залишається вельми актуальною. Контрольована оваріальна стимуляція являється першим та одним з найважливіших етапів екстракорпорального запліднення. На сьогодні існує безліч дискусій відносно вибору оптимального протоколу індукції суперовуляції, що потребує подальших досліджень.

Мета дослідження. Провести аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури відносно протоколів стимуляції овуляції з використанням агоністів та антагоністів ГнРГ в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Оцінити їх ефективність та безпечність. Порівняти переваги та недоліки кожного із них.

Матеріали та методи. Під час виконання дослідження було проведено огляд та проаналізовано 23 джерел сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції в циклах екстракорпорального запліднення.

Результати та їх обговорення. Контрольована оваріальна стимуляція є першим та одним із найважливіших етапів екстракорпорального запліднення. Тактика вибору оптимального протоколу контрольованої стимуляції овуляції має бути строго індивідуальною. На сьогоднішній день існує безліч видів протоколів стимуляції суперовуляції у пацієнтів, що проходять лікування безпліддя в програмах ЕКЗ. Кожен з цих протоколів має свої переваги та недоліки, проте найбільш часто використовуваними в клінічній практиці є протоколи стимуляції суперовуляції з використанням агоністів та антагоністів ГнРГ. Протоколи з використання антагоністів гонадотропін рилізинг гормону є значно безпечнішими, комфортнішими для пацієнтівю Є ефективними у жінок з бідними відповідачами та наявністю синдрому полікістозних яєчників.

Висновки. Протоколи з використання антагоністів гонадотропін рилізинг гормону є значно безпечнішими, оскільки їх використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників, за рахунок можливості маневрування при виборі тригера. Є комфортнішими для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції.