Вступ. Протягом останнього часу набули поширення малоінвазивні методи лікування геморою. Особливої уваги заслуговує методика лазерної абляції з використанням вітчизняного апарату «Ліка-хірург», яка відзначається своєю малоінвазивністю, малотравматичністю, високою ефективністю та хорошими результатами лікування.

Мета дослідження – оцінити ефективність методики застосування лазерної абляції при хірургічному лікуванні геморою ІІ – ІІІ ст.

Матеріали і методи.

Проаналізовано результати застосування лазерної абляції гемороїдальних вузлів з використанням лазера «Ліка-хірург» з довжиною хвилі 1470 нм у  57 пацієнтів. Чоловіків було 31 (54,4 %), жінок – 26 (45,6 %). Вік хворих коливався від 22 до 57 років. 34 (59,6 %) хворих було працездатного віку. 42 (73,7 %) пацієнта оперовано з ІІ стадією гемороїдальної хвороби та 15 (26,3 %) – з ІІІ. У всіх хворих був комбінований геморой. Усім пацієнтам було виконано огляд перианальної ділянки, пальцеве дослідження прямої кишки, ректороманоскопію, колоноскопію за показами та клініко-лабораторні обстеження згідно стандартів. Оцінку результатів лікування проводили за такими критеріями: тривалість операції, больові відчуття в ранньому післяопераційному періоді, реакція оточуючих тканин, наявність післяопераційних ускладнень та рецидиву, відновлення працездатності.

Обговорення результатів

Оперативне втручання проводилось під місцевою анестезією. Після дивульсії сфінктера в задній прохід вводили ректальне дзеркало. Після того, як судинна ніжка та основа гемороїдального вузла чітко контурувалася, моноволоконний світловод підводили до гемороїдального вузла, за допомогою лазерного променя робили «вікно» у верхівці і без коагуляції проводили в напрямку до основи гемороїдального вузла. Далі виконували коагуляцію судинної ніжки з послідуючою вапоризацією гемороїдальної тканини. Тривалість операції становила 10-15 хвилин. Необхідно відмітити, що уся операція проходить при практично повній відсутності кровотечі.

Усім пацієнтам у післяопераційному періоді призначалися таблетовані ненаркотичні анальгетики один раз на ніч протягом трьох днів. На першу добу у  18 (31,6 %) пацієнтів біль був відсутній, а 39 (68,4 %) пацієнтів оцінювали ступінь больового синдрому за шкалою Вонга-Бейкера, як помірну (3-4 бали). 38 (66,7 %) пацієнтів відмовились від анальгетиків на другу добу, 19 (33,3 %) пацієнтів продовжували приймати їх протягом 4 діб. Перший акт дефекації у ранньому післяопераційному періоді у всіх пацієнтів відбувся у межах 24 годин після проведеного втручання та не вимагав додаткового прийому анальгетиків

На першу добу в усіх пацієнтів спостерігався набряк в періанальній ділянці , що проявлявся відчуттям дискомфорту. Протягом першого тижня у всіх пацієнтів набряк суттєво зменшувався або зникав повністю. Загоювання відбувалося ніжним рубцюванням рани. Трудову діяльність, не пов’язану з фізичним навантаженням, на другу добу відновили 32 (56,1 %) пацієнти. На третю добу усі хворі працездатного віку відновили працездатність, в тому числі пов’язану з фізичним навантаженням.

Проводився моніторинг пацієнтів в термін від 1 до 6 міс. Необхідно відмітити, що протягом перших 20 днів 12 (46,2 %) пацієнток жіночої статі відмічали негативний косметичний ефект від операції у вигляді надлишкової тканини розміром 0,5х0,5 см в ділянці анодерми. Проте при подальшому спостереженні через 6 міс. ми відмітили самостійну резорбцію надлишкової тканини у даних пацієнток. У жодному випадку ми не виявили рецидиву захворювання.

Висновки.

Лазерна абляція гемороїдальних вузлів з використанням апарату «Ліка-хірург» є ефективним і малотравматичним методом у лікуванні геморою. Такі переваги, як майже повна відсутність больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді, раннє відновлення працездатності в поєднанні з короткою тривалістю оперативного втручання, дозволяє даному методу бути гідною альтернативою іншим традиційним методам лікування гемороїдальної хвороби.