Високий рівень кесарева розтину, становить одну з найважливіших проблем сучасного акушерства, хоча темпи його зростання не завжди визначають адекватне зниження перинатальної захворюваності та смертності. Одним з чинників зниження кількості необґрунтованих кесаревих розтинів є застосування тактики «вагінальних пологів після кесаревого розтину». Ця тактика потребує застосування чітких критерії до відбору вагітних. Одним із ключових проблемних факторів у цієї когорти вагітних залишається оцінка спроможності рубця на матці, як в Україні, так і у світі.

На даний час в літературних джерелах описані різноманітні методи оцінки спроможності рубця на матці. Проте чітких ранніх діагностичних ознак щодо спроможності рубця на матці остаточно не встановлено.

Метою дослідження було визначення ранніх предикторів неспроможності рубця на матці у вагітних.

Матеріалами для дослідження слугували дані проведеного ретроспективного аналізу 200 історій пологів жінок з рубцем на матці за 2018 рік.

За результатами дослідження встановлено, що у 38 жінок (19 %), терміном гестації до 34 тижнів, відмічалося вкорочення шийки матки, що потребувало використання акушерського песарію. В подальшому у даної групи вагітних під час доношеної вагітності за допомогою УЗ-дослідження було діагностовано витончення рубця на матці до 1,3 – 1,5 мм, що було підтверджено інтраопераційно (візуально).

Висновок: виявлено статистично значущу залежність встановлення акушерського песарією у вагітних з рубцем на матці терміном гестації до 34 тижнів та неспроможністю рубця на матці. Тобто вкорочення шийки матки у вагітних з рубцем на матки терміном гестації до 34 тижнів є ранньою прогностичною ознакою неспроможності рубця на матці при доношеній вагітності.