Актуальність. Холедохолітіаз і гнійний холангіт найбільш часті й важкі ускладнення жовчнокам'яної хвороби. Результати лікування яких багато в чому залежать від своєчасного та адекватного відновлення жовчовідтоку.

Мета роботи. Оптимізувати хірургічні підходи лікування гнійного холангіту на тлі холедохолітіазу.

Матеріали та методи. В клініці з 2012 року проведено хірургічне лікування 86 хворих переважно похилого та старечого віку на гострий холецистит, ускладнений гнійним холангітом на тлі холедохолітіазу. Тривалість  підтверженої наявності конкрементів у жовчному міхурі становила від 3 до 5 років. Жінок було 58 (67,5%), чоловіків-28 (32,5%).

Найбільш інформативним методом дослідження була ЕРПХГ, яка завершувалася ендоскопічною папілосфінктеротомією (ЕПСТ). Відкриті оперативні втручання були спрямовані на декомпресію і санацію жовчних шляхів, усунення причини холестазу і видалення жовчного міхура, як джерела процесу. Другим етапом виконувалися лапароскопічна і міні-лапаротомна холецистектомія, у 53 випадках (62%) з інструментальною ревізією жовчних проток.

Результати дослідження. Нормалізація лабораторних показників після ендоскопічної декомпресії, на тлі інфузійної дезінтоксикаційної терапії, відзначалася на 5-8 добу, що дозволяло виконати другий етап з оптимальним ризиком.

Ускладнення (інфекційні, з боку легеневої, серцево-судинної, гепато-біліарної систем) і летальні результати відзначені у хворих, що надійшли з тяжким (III) ступенем метаболічного ендотоксикозу.

Померло 6 пацієнтів. Основними причинами смерті були: гостра печінково-ниркова недостатність, холангіогенні абсцеси печінки, сепсис, на тлі вікових змін та декомпенсації серцево-судинної та дихальної систем.

Висновки. Ліквідація жовчної гіпертензії при розвитку гнійного холангіту на тлі холедохолітіазу є основним етапом в комплексному лікуванні даної патології.

Холецистектомія, повинна бути невід'ємним етапом, спрямованим на усуненням основної причини важких ускладнень жовчокам'яної хвороби.