Актуальність: Бойові дії (БД) є психотравмуючим чинником, який, часто поєднуючись з черепно-мозковими травмами (ЧМТ), сприяє виникненню різних форм психічних та неврологічних порушень. Отримані наслідки значно ускладнюють процеси реадаптації та ресоціалізації.

Мета: Дослідити чинники соціальної дезадаптації та десоціалізації учасників БД з метою раннього виявлення та оптимізації системи реабілітації та ресоціалізації досліджуваного контингенту.

Матеріали та методи: Було проведено комплексне клініко- психодіагностичне та психопатологічне обстеження 52 учасників БД на базі ВОКГВВ. У дослідженні було використано: методику Спілбергера-Ханіна, методику Зунга, методику САН, методику «Прогноз» за В.А.Бодровим, методику А.Р.Лурії «заучування 10 слів» та методику відшукування чисел (таблиці Шульте).

Результати: Наявність проявів дисфорії відмічали у себе 75% учасників БД. У поєднанні з ЧМТ, дані прояви зустрічались у 80%, без ЧМТ – у 68%. Загалом для респондентів характерний низький (45,5%) або помірний (45,5%) рівень ситуаційної тривожності(СТ), у 9% - високий. У поєднанні з ознаками дисфорії високий рівень СТ мали 11,5%, помірний - 61,5%, низький - 27%. Високий рівень особистісної тривожності(ОТ) у 60%, за наявності дисфорії -70%. Ознаки субдепресивного стану – у 9%, маскованої депресії - у 33,5%.. За умови наявності дисфорії у 40% - легка депресія невротичного або ситуативного характеру, у 12% - субдепресивний стан. Серед респондентів з проявами дисфорії у 46% висока вірогідність нервово психічних зривів(НПЗ), у 54% - середня. Учасники БД із ознаками дисфорії відмічають зниження якості життя; бажання позбутися неприємного емоційного стану шляхом вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Висновки: Прояви дисфорії є одним із чинників соціальної дезадаптації учасників БД. Її наявність корелює з вищим рівнем СТ, ОТ, більш вираженими депресивними станами, вищою вірогідністю НПЗ, гіршими показниками уваги. Ознаки дисфорії більш виражені у поєднанні з ЧМТ.