Актуальність теми. В сучасному світі багато професій вимагають від працівника  здатність зберігати працездатність під впливом багатьох подразників. Тому роботодавці пропонують пройти при співбесіді психологічні тести для визначення сили нервових процесів, їх функціональної рухливості, тощо. У свою чергу, психологи вважають, що здатність людини займатися певним видом діяльності напряму залежить від її психологічного типу.

Мета роботи. Встановити взаємозв’язок між психотипом людини, силою та функціональною рухливістю нервових процесів, а також реакцією на рухомий об’єкт.

Матеріали і методи. Для визначення психотипу проводили анкетування за допомогою опитувальника Вайсбанда та Гуленка. Аналіз нервових процесів проводили комп’ютерною програмою “Діагност 1М”. Статистичне опрацювання даних методом непараметричної статистики, встановлюючи U – критерій Манна-Уітні.

Результати дослідження. Встановлено залежність кількості оброблених подразників при вивченні сили нервових процесів з використанням режиму зворотнього зв’язку від психотипу людини (p<0,01). Зокрема, відмінність є між провідними функціями логіки, етики та сенсорики. Найвищий показник кількості переробки інформації в сенсориків (621,28), найнижчий – в логіків (552,48). Також, встановлено різницю функціональної рухливості нервових процесів з використанням режиму зворотнього зв’язку між логіками та етиками (р<0,05). Зокрема, мінімальний час реакції в логіків більший в 1,6 рази. Залежність функціональної рухливості нервових процесів, реакції на рухомий об’єкт від психотипу виявити не вдалося (p>0,05).

Висновки. Встановлено різницю функціональної рухливості нервових процесів між логіками та етиками.