Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
ВИБІР ОПТИМАЛЬНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ЄНДОВАСКУЛЯРНОЇ ТАКТИКИ ПРИ УРАЖЕННІ ПОВЕРХНЕВИХ СТЕГНОВИХ АРТЕРІЇ
Олеся Олексіївна Яніогло

Остання редакція: 2019-03-30

Аннотація


Кафедра хірургії.

Науковий керівник: к. м. н. Бежуашвілі І.Г.

Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України, провулок Балакірєва 1, м. Харків, Україна.

Харківський національний медичний університет, проспект Науки, 4, м. Харків, Україна.

Атеросклероз нижніх кінцівок призводить до неухильного прогресування і високого ступеня інвалідизації і летальності. Тому вибір найбільш ефективного ендоваскулярного методу лікування є актуальним.

Мета роботи: порівняння ефективності ендоваскулярної атеректомії і ангіопластики зі стентуванням.

Матеріали і методи: в дослідженні брали участь 64 пацієнти віком від 40 до 70 років, з наявністю ішемії обох або однієї нижньої кінцівки 2-3 ступеня і на рівні клубової артерії, задовільного кровотоку і прохідності артерій гомілки. Балонна ангіопластика проводилася 40 пацієнтам з контрлатеральним ретроградним доступом. 35 (87,5%) пацієнтам виконували іпсілатеральний доступ, 5 (12,5%) паціентам- аксілярний доступ. Всіх пацієнтів з ендоваскулярною ангіопластикою доповнювали імплантацією стентів. Контроль функціонування стента проводили з використанням ангіографії. Атеректомія була проведена 24 (37%) пацієнтів шляхом антеградної тракції від пахової зв'язки до підколінного рівня уздовж ураженого сегмента артерії.

Результати: після проведення втручань в обох групах відзначалося зниження ступеня ішемії кінцівки. Магістральний кровотік на підколінній артерії при атеректомії склав (84%), а при ангіопластиці даний показник склав (23%). Виникнення раннього тромбозу або рестеноза на оперованих сегментах артерій в обох групах істотно не відрізнявся. Первинна прохідність через 12 місяців після атеректомії склала 13 (57,7%), при балонної ангіопластиці 21 (54,3%). Серед пацієнтів з цукровим діабетом ефективність атеректоміі склала 57%, а при ангіопластиці 53%. Атеректомія дозволила уникнути тромбозу і рестенозу протягом року в порівненні з групами пацієнтів які перенесли балонну ангіопластику і склали 5 (13,6%).

Висновки: атеректомія є більш оптимальним методом лікування атеросклеротичного ураження поверхневих артерій. У віддаленому післяопераційному періоді спостерігається невисокий показник стенозу оперованого сегмента в порівнянні з балонний ангіопластикою.