Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ МИЛЬНЯНКИ ЛІКАРСЬКОЇ
Лілія Костишин

Остання редакція: 2019-03-30

Аннотація


Костишин Лілія

ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ МИЛЬНЯНКИ ЛІКАРСЬКОЇ

Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

Науковий керівник: д. фарм. н., проф. С. М. Марчишин

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

м. Тернопіль, Україна

 

Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis) родини гвоздикові (Сагуophyllaceae) – багаторічна трав'яниста рослина, що у дикорослому стані зростає по всій території України, за винятком Полинного Степу, та іноді зустрічається як декоративна. У науковій медицині мильнянку не застосовують. У народній медицині використовують як сильний відхаркувальний засіб (при бронхіті, коклюші), сечогінний, жовчогінний та потогінний.

У доступних джерелах літератури недостатньо науковообгрунтованої інформації про біологічно активні речовини даного виду, тому метою наших досліджень було вивчення речовин первинного синтезу – амінокислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської.

За допомогою реакції ідентифікації (з 0,1 % свіжоприготовленим розчином нінгідрину спостерігали появу червоно-синього забарвлення) у водних витяжках із досліджуваної сировини виявлено амінокислоти. Визначення загального вмісту та зв’язаних амінокислот проводили методом ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 (Agilent technologies, USA). Ідентифікацію амінокислот проводили шляхом порівняння часів утримання з сумішшю стандартів амінокислот (Agilent 5061-3334). Вміст зв‘язаних амінокислот визначали шляхом віднімання вмісту вільних амінокислот від їх загального вмісту.

У результаті досліджень було встановлено у траві та кореневищах мильнки лікарської по 16 зв’язаних і вільних амінокислот. З вільних амінокислот у траві мильнянки кількісно переважає аланін (1,35 мкг/мг), валін (0,90 мкг/мг) та аргінін (0,68 мкг/мг); у кореневищах – аргінін (0,42 мкг/мг) і пролін (0,34 мкг/мг). Аналіз зв’язаних амінокислот показав, що у траві  домінують гліцин (4,26 мкг/мг), глутамінова кислота (3,37 мкг/мг), аргінін (2,64 мкг/мг), лейцин (1,63 мкг/мг) і серин (1,30 мкг/мг); у кореневищах – аргінін (2,02 мкг/мг), гліцин (1,65 мкг/мг), глутамінова кислота (1,19 мкг/мг) і лейцин (1,04 мкг/мг).