Актуальність. Ревматоїдний артрит (РА), найбільш яскравим проявом якого є ерозивно-деструктивний артрит, являє собою неухильно прогресує хронічне системне захворювання. Незважаючи на численні дослідження, до сьогоднішнього дня залишаються не до кінця розкритими структурно-функціональні змін печінки і жовчовивідних шляхів, так як у літературі представлено переважно морфологічні зміни гепатобіліарної системи (ГБС) при РА.

Мета дослідження. Визначення стану гепатобіліарної системи у хворих на ревматоїдний артрит.

Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 48 хворих РА з тривалістю захворювання 9,2 ± 3,3 роки, переважно І та ІІ ступеня активності. Серед хворих було 20 чоловіків і 28 жінок, середній вік пацієнтів склав 42,7 ± 2,2 роки. Серопозитивним варіант відзначений у 25 випадках, серонегативний - у 23. Під спостереження брали хворих, які раніше не мали скарг з боку гепатобіліароної системи. Всім було проведено УЗД, а також - клініко-лабораторні обстеження згідно стандартних протоколів.

Результати та їх обговорення. Клінічні прояви з боку ГБС спостерігалися у 73,7% хворих. Найчастіше зустрічалися больові відчуття різного характеру і інтенсивності в правому підребер'ї - 17 хворих(35,4%), у невеликої частини хворих були гепатомегалія – 4 пацієнти (8,3%), субіктеричність склер у 2-х (4,1%), печінкові знаки на шкірі – у 1-го (2,1%). За даними УЗД з боку жовчного міхура (ЖМ) були виявлені: гіпотонія ЖМ - у 17 пацієнтів (35,4%), гіпертонус у 9 (18,75%), потовщення стінок ЖМ - у 14 (29, 16%); гіперехогенность ЖМ - у 15 (31,25%); неоднорідність жовчі - у 9 (18,75%). При проведенні УЗД печінки відзначалося збільшення її розмірів (у 15 пацієнтів - 31,25%), збільшення ехощільності (у 14 - 29,16%), неоднорідність структури (у 12- 25%).

Висновки. Наведені дані свідчать про те, що у пацієнтів на РА відзначаються зміни з боку гепатобіліарної системи, що пов'язано, скоріш за все, як з імунними порушеннями, так з і тривалим застосуванням лікарських препаратів. Це визначає доцільність вивчення стану печінки у пацієнтів з РА і подальше призначення профілактичних курсів лікування.

Актуальність. Ревматоїдний артрит (РА), найбільш яскравим проявом якого є ерозивно-деструктивний артрит, являє собою неухильно прогресує хронічне системне захворювання. Незважаючи на численні дослідження, до сьогоднішнього дня залишаються не до кінця розкритими структурно-функціональні змін печінки і жовчовивідних шляхів, так як у літературі представлено переважно морфологічні зміни гепатобіліарної системи (ГБС) при РА.

Мета дослідження. Визначення стану гепатобіліарної системи у хворих на ревматоїдний артрит.

Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 48 хворих РА з тривалістю захворювання 9,2 ± 3,3 роки, переважно І та ІІ ступеня активності. Серед хворих було 20 чоловіків і 28 жінок, середній вік пацієнтів склав 42,7 ± 2,2 роки. Серопозитивним варіант відзначений у 25 випадках, серонегативний - у 23. Під спостереження брали хворих, які раніше не мали скарг з боку гепатобіліароної системи. Всім було проведено УЗД, а також - клініко-лабораторні обстеження згідно стандартних протоколів.

Результати та їх обговорення. Клінічні прояви з боку ГБС спостерігалися у 73,7% хворих. Найчастіше зустрічалися больові відчуття різного характеру і інтенсивності в правому підребер'ї - 17 хворих(35,4%), у невеликої частини хворих були гепатомегалія – 4 пацієнти (8,3%), субіктеричність склер у 2-х (4,1%), печінкові знаки на шкірі – у 1-го (2,1%). За даними УЗД з боку жовчного міхура (ЖМ) були виявлені: гіпотонія ЖМ - у 17 пацієнтів (35,4%), гіпертонус у 9 (18,75%), потовщення стінок ЖМ - у 14 (29, 16%); гіперехогенность ЖМ - у 15 (31,25%); неоднорідність жовчі - у 9 (18,75%). При проведенні УЗД печінки відзначалося збільшення її розмірів (у 15 пацієнтів - 31,25%), збільшення ехощільності (у 14 - 29,16%), неоднорідність структури (у 12- 25%).

Висновки. Наведені дані свідчать про те, що у пацієнтів на РА відзначаються зміни з боку гепатобіліарної системи, що пов'язано, скоріш за все, як з імунними порушеннями, так з і тривалим застосуванням лікарських препаратів. Це визначає доцільність вивчення стану печінки у пацієнтів з РА і подальше призначення профілактичних курсів лікування.