Актуальність: Міоінозитол і його похідні необхідні для здійснення ефектів гонадоліберина, лютеїнізуючого гормону і фолікулостимулюючого гормону та мають значний вплив на репродуктивну функцію.

Мета: вивчити особливості впливу міоінозитолу на репродуктивну функцію

Матеріали і методи: проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід, нормативно-правову базу, дані офіційної медичної статистики.

Результати. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ефектів міоінозитола вказало на достовірне поліпшення функцій яєчників у жінок з СПКЯ. Пацієнтки контрольної групи (n = 47) отримували 400 мкг фолієвої кислоти, а пацієнтки основної групи (n = 45) - міоінозитола 4 г / сут і фолієву кислоту 400 мкг / сут. Рівні естрадіолу були достовірно вище в основній групі починаючи вже з першого тижня лікування. Прийом міоінозитола сприяв збільшенню рівнів ліпопротеїнів високої щільності. В основній групі число пацієнток, у яких відновилася овуляція, було вище (25% в порівнянні з групою плацебо - 15%), а час настання першої овуляції значно коротші - 25 діб, 95% ДІ 18-31; в групі плацебо - 41 діб, 95% ДІ 27-54, р <0,05 [29]. Суттєвого покращення у пацієнток з тяжкою формою ожиріння відзначено не було (індекс маси тіла> 37 кг / м²).

Висновок. Комбінована терапія СПКЯ із включенням міоінозитола знижує ризик порушення обміну речовин при СПКЯ, має позитивний вплив на рівень метаболізму, стан гормональної регуляції і функції яєчників. За даними досліджень, міоінозитол являється високоефективним патогенетичним методом лікування СПКЯ. В цілому результати дослідження дозволяють рекомендувати використання міоінозитол в дозі 4г/добу, курсами по 4-12  тижнів для покращення функції яєчників, а також метаболічних і гормональних показників у піцєнток з СПКЯ.