Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ НИЗЬКО- ТА ВИСОКОСТІЙКИХ ДО ГІПОКСІЇ ЩУРІВ ДО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ
Марія Олександрівна Рябоконь

Остання редакція: 2019-03-27

Аннотація


Одним з важливих чинників досягнення життєвого успіху, благополуччя і здоров'я сучасної людини є еустрес. Стрес став типовим явищем, яке супроводжує людину в створених ним самим умовах життя. Під час дистресової ситуації відбуваються порушення в роботі серцево-судинної, травної, нервової системи.

Вільнорадикальні реакції є фундаментальними процесами, які забезпечують нормальну життєдіяльність організму і приймають участь у розвитку різної патології. При будь-якому стресі активуються процеси ПОЛ, але ступінь зростання залежить не тільки від виду стресу, але й від індивідуальної реактивності організму. Тому доцільним є визначення перебігу процесів ПОЛ у тварин різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії при різних видах стресу.

Мета – визначити показники антиоксидантної системи та стан автономної нервової системи у щурів різної статі з низькою та високою стійкістю до гіпоксії при іммобілізаційному стресі.

Матеріал і методи. Стрес моделювали 4 рази годинною іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години. У серці визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, концентрацію відновленого глутатіону, активність глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), у крові – пероксидазну активність. Проводили кардіоінтервалографію за Р.Баєвським.

Результати. У інтактних щурів-самців порівняно із самицями спостерігається більша активність антиоксидантів. При стресі відмічено зростання СОД і каталази, зменшення пероксидазної активності у тварин не залежно від статі. Виявлені зміни активності ферментів були достовірно більшими у самиць. При стресі відмічено зростання відновленого глутатіону, зменшення ГП і ГР, у самиць – зниження відновленого глутатіону, збільшення ГП і ГР.

У інтактних високостійких до гіпоксії щурів-самців порівняно із самицями більша активність СОД, каталази, ПАК, ГР, менша – ГП. Іммобілізація самиць призводить до активації СОД, каталази, ГР та зменшення показників системи глутатіону, ПАК. У самців залишалися на рівні значень контролю СОД, каталаза, відновлений глутатіон, знижуються ПАК, ГП, ГР. У інтактних самців переважали симпатичні впливи на серце, зокрема виділення адреналіну. Іммобілізація призводила до зменшення адренергічних впливів у самців та їх зростання у самиць.

В інтактних ВГ щурів-самців, порівняно з НГ тваринами такого ж віку, спостерігалася менша активність процесів пероксидного окиснення ліпідів (за рахунок ТБК-активних продуктів), у ВГ самиць – більша за рахунок зростання дієнових кон’югат, шиффових основ, у НГ самиць – за рахунок переважання ТБК-активних продуктів.

Висновки. У інтактних низькостійких до гіпоксії щурів-самців порівняно із самицями більша активність антиоксидантів, що може бути зумовлено вищим рівнем обмінних процесів. Іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до активації антиоксидантів, що більше виражено у самиць. У інтактних самців переважають адренергічні впливи на серце. Інтервальна іммобілізація низькостійких до гіпоксії щурів призводить до зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи, що має кисеньзберігаючий ефект, спричинює зниження регуляторних механізмів на серце тільки у самців.