Оксана Качур

Зміни показників ендотоксикозу при експериментальному канцерогенезі

Кафедра медичної біохімії

Науковий керівник: професор, д-р біол. наук Фіра Людмила Степанівна

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

Україна, Тернопіль

Актуальність. Для оцінки біохімічних особливостей розвитку злоякісної пухлини кишечника на сьогоднішній день є можливість використання експериментальних моделей ініціації пухлинного росту. Диметилгідразинова (ДМГ) модель є інструментом для подальшого дослідження  різних аспектів пухлинного росту.

Мета дослідження - з’ясувати зміни маркерів ендогенної інтоксикації в організмі щурів за умов індукованого 1,2-диметилгідразинового канцерогенезу.

Матеріал та методи дослідження. Дослідженням піддавались 70 статевозрілих білих щурів-самців, щодо роботи з якими дотримувались правил біоетики. Експериментальний канцерогенез моделювали застосуванням 1,2-ДМГ протягом 30 тижнів, який  вводили підшкірно в міжлопаткову область в дозі 7,2 мг/кг 1 раз на тиждень. Ступінь ендогенної інтоксикації визначали за вмістом молекул середньої маси (МСМ) (при λ =280, 254, 234 та 260 нм) у сироватці крові щурів. Отримані дані статистично обробляли методом варіаційної статистики за допомогою стандартного пакету програми "Statistica 6.0"

Результати дослідження. Показник рівня МСМ вважають основним біохімічним маркером, що відображає рівень ендотоксемії  в організмі. Вміст МСМ₂₅₄ у сироватці крові після 30 тижневого ураження ДМГ збільшився на               90 % порівняно з аналогічним показником норми. Аналогічне збільшення спостерігалось для фракції МСМ₂₈₀, на 7-ий місяць – на   83 %. Підвищувався й рівень МСМ₂₃₈ (до кінця моделювання неопластичної інтоксикації – на 65 %.). Вміст фракції МСМ₂₆₀ зростав на 76 % у кінці експерименту. Нами встановлено, що вміст усіх фракцій МСМ різко збільшується впродовж перших двох місяців, після чого залишається стабільно високим до 7-го місяця ураження.

Висновки.  Введення канцерогену 1,2-диметилгідразину протягом 30 тижнів супроводжується вираженою ендогенною інтоксикацією організму, про що свідчить збільшення вмісту молекул середньої маси усіх фракцій у сироватці крові щурів, що потребує додаткового введення в уражений організм засобів із сорбуючими властивостями.