Актуальність. Пошук нових лікарських рослин із високим вмістом біологічно активних речовин, які б проявляли антиоксидантні властивості, безперервно триває.

Метою роботи було дослідити антиоксидантні властивості густого екстракту з листя шпинату городнього в експерименті на щурах, уражених тетрахлорметаном.

Матеріал та методи дослідження. Дослідження проведені на 60 білих щурах-самцях, яким моделювали токсичний гепатит шляхом введення 50%   тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Густий екстракт з листя шпинату вводили інтрагастрально  в дозі 150 мг/кг маси тіла. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-у та 10-у добу експерименту. При проведенні експерименту дотримувались усіх правил Конвенції із захисту хребетних тварин. Стан антиоксидантної системи оцінювали за вмістом церулоплазміну (ЦП) та активністю каталази (КТ). Для статистичної обробки даних використовували параметричні та непараметричні методи дослідження.

Результати дослідження. Після ураження щурів тетрахлорметаном нами досліджено вміст ЦП – білка з ензимною активністю. Встановлено, що протягом усього експерименту у сироватці крові щурів прогресуюче зростав вміст ЦП, якицй наприкінці експерименту в сироватці крові перевищував рівень інтактного контролю на 55 %. Екстракт з листя шпинату призвів до вірогідного (р≤0,05) зниження даного показника на 7-у та 10-у доби експерименту. Нами відмічено зниження каталазної активності у сироватці крові та печінці уражених щурів. Густий екстракт з листя шпинату городнього ефективним щодо цього показника виявився наприкінці експерименту. На 10 добу розвитку токсичного гепатиту в уражених щурів каталазна активність у сироватці крові та печінці після застосування екстракту була практично на рівні інтактного контролю.

Висновки. Застосування густого екстракту з листя шпинату городнього з метою корекції показників антиоксидантної системи викликало відновлення захисно-компенсаторних сил організму, на що вказує нормалізація каталазної активності та вмісту церулоплазміну.